Історія виробів фірми Фраже розпочалася у першій чверті XIX століття, коли два заповзятливі ювеліри з Франції, брати Йосип та Альфонс Фраже перебралися до тієї частини Польщі, яка входила до складу Російської імперії.
Царство Польське (саме так називалася територія Польщі, що належала росії) у ті роки було регіоном, у розвитку і лояльності якого була дуже зацікавлена російська правляча еліта. З цієї причини ті підприємства, які створювалися в цій частині імперії, отримували від держави субсидії, а товари, які вони виробляли, звільнялися від стягування мит. Саме ці умови і забезпечили приплив до Царства Польського великої кількості комерсантів та виробників.
Брати Фраже прийшли на ринок з інноваційною для тих років ідеєю – вони почали виробляти мідні посріблені столові прилади, які виглядали нітрохи не гірше за дороге столове срібло, а коштували значно дешевше, що забезпечило виробам братів Фраже шалену популярність.
У 40-х роках один із братів – Альфонс, повертається до Франції, де починає займатися дагеротипією (ранній фотографічний процес), в якій також використовується мідь та срібло. У компанії залишається один глава – Йосип.
У перші 2 десятиліття діяльності компанії сріблення продукції вироблялося термомеханічним способом, коли на нагріті мідні вироби наносилися найтонші срібні листи (за аналогією з сусальним золотом), наприкінці сорокових років, після того як Йосип відвідав провідні європейські виробництва, фірма почала використовувати революційну для тих років електрохімічну технологію сріблення – гальваніку. Виробництво істотно перетворюється, виготовлення продукції починає використовуватися як мідь, а й інші метали і сплави, з’являються автоматичні лінії, асортимент і кількість своєї продукції неухильно зростає.
Вироби фірми Фраже були настільки популярні, які поширення настільки велике, що саме найменування «Фраже» згодом стало як брендом, а й позначенням будь-яких посріблених предметів. Щоб зрозуміти наскільки Фраже став відомим брендом, досить відзначити, що в наші дні аналогічними номінальними словами є Ксерокс, Памперс, Джип та ін. У середовищі антикварів, до речі, і досі можна почути слово «фраже», що застосовується до посрібленого посуду – настільки міцно і надовго узвичаїлося це позначення!
Після смерті Йосипа Фраже в 1867 році, головою підприємства, що на той час торгує вже не тільки в Російській імперії, але в багатьох інших країнах світу, стає його син – Юліан. Фірма завойовує престижні нагороди на виставках і отримує право використовувати на своїх виробах зображення державного герба Російської імперії (у ті роки це було схоже на знак якості – далеко не вся продукція удостоювалася такого привілею).
У 1906 головами фірми стають Марія Святополк-Мирська (дочка Юліана Фраже) та її чоловік. Аж до розпаду Російської імперії підприємство процвітає, на виробництві працює близько 800 чоловік.
Після здобуття Польщею незалежності справи різко погіршуються: російський ринок, на який припадала левова частка продукції, втрачена, у самій Польщі справи складаються не найкращим чином. Проте фірма своєї діяльності не припиняє, хоч і кілька разів знижує обсяги свого виробництва.
Останнім власником із сімейства Фраже став правнук засновника фірми – Йосип, який був головою аж до зупинення діяльності підприємства після окупації Польщі Німеччиною у 1939 році.
Діяльність фірми відновилася вже після закінчення Другої світової війни, проте компанія стала державною. У 1965 році підприємство було об’єднане з іншою аналогічною компанією і отримало нову назву – Hefra, під яким воно функціонує і до цього дня.
Зображення клейм Фраже наведено згідно статті «Варшавські ювелірні фабрики посріблених виробів, їх історія та тавра»
