Рідкісні, пробні, річні та місцеві монети 1 копійка СРСР. Скільки коштують цінні різновиди
Найдрібніший номінал радянських монет випускали майже щороку з 1924 до 1991 року. За цей час копійка неодноразово змінювала свої характеристики та зовнішній вигляд. З яких причин це відбувалося і до появи яких різновидів привело, ми розповімо далі. Ми наведемо приклади відомих пробних, рідкісних та бракованих монет, поговоримо про місцеві монетні сурогати та про ціноутворення різновидів різного типу.
Історія випуску та характеристики монети у 1924–1991 рр.
Копійка з’явилася задовго до утворення СРСР і була затребуваною монетою. У царській Росії це була здебільшого важка і велика монета вагою понад 4-5 гр. і діаметром понад 2 см. А за Павла І вона взагалі важила чималі 10,24 грама і мала діаметр 27 мм. Але при останньому імператорі Миколі ІІ мідна копійка зменшилася до 21,7 мм і почала важити лише 3,28 гр. Приблизно з такими ж характеристиками її і почали карбувати з міді в 1924 вже в країні Рад. Нормативний діаметр нової монетки становив 21,3 мм, а вага дорівнювала 3,276 гр.
Налагодити виробництво дрібних мідних номіналів і дотримуватися прийнятих норм за вагою та габаритами виявилося складно, оскільки монетні двори переживали лихоліття, і доводилося багато починати спочатку. Крім того, країну мучили тривалі громадянські конфлікти та гіперінфляція.
Ленінградський монетний двір не міг на потужностях, що залишилися, карбувати крім срібних ще й мідні номінали. З цієї причини виробництво налагодили на телефонному підприємстві «Червона Зоря», яке випускало копійки в 1924 році. Пізніше підключився ЛМД, але з 1926 року монети номіналом 1 копійка карбували вже зовсім з іншими характеристиками. Тепер копійка почала важити лише 1 грам, а її діаметр становив 1,5 см.
Такою вона і залишилася до 1991 року, поки не розпався СРСР. Але через дефіцит міді виготовлялася вона з 1926 року вже з алюмінієвої бронзи. А з 1961 року бронзу змінила латунь.
Копійка була потрібною розмінною монетою, але коштувала державі дорого. Якщо карбування рубля коштувало 16 копійок, то випуск однієї копійки йшло цілих 8 копійок. Через таку дорожнечу навіть під час реформ намагалися не карбувати зайвих монет номіналом 1 копійка та дозволяли використовувати старі копійки.
Дизайн найдрібнішої радянської монети змінювався кілька разів. Зміни торкнулися кругового напису, герба, форми літер, зображення вінка з колосків чи листя і дрібніших деталей. При уважному вивченні монет різних років можна знайти безліч відмінностей, хоча при побіжному погляді монети можуть здатися майже однаковими.
Пробні монети номіналом 1 копійка СРСР
Пробна монета 1 копійка 1924 року
До перших пробних радянських копійок належить монета 1924 року, створена з алюмінієвої бронзи. Хоча перші тиражні монети випускали з міді, ще тоді було ясно, що мідь знадобиться для підйому промисловості і потребує заміни на інший метал. З цією метою перед ЛМД поставили завдання випробувати інші матеріали, які б підійшли для дрібних номіналів. Випробувавши кілька варіантів металів і сплавів, виробники вважали найбільш придатною алюмінієву бронзу. Саме з неї з 1926 року і стали масово виробляти дрібні номінали від 1 до 5 копійок.
Через інший метал пробна копійка 1924 має знижену вагу в 3,19 г проти 3,28 нормативної ваги мідних копійок. Її діаметр типовий для цього року та становить 21,3 мм. На аукціонах пробна монета не з’являлася, а кількість її екземплярів невідома. Експерти вважають, що монету можна продати за суму понад 3 тисячі доларів.
Пробна монета 1 копійка 1947 року
Монети 1947 року не дають спокою багатьом колекціонерам. Саме цього року підготували велику партію грошей та збиралися представляти нові банкноти та монети населенню. Монети 1940-х років давно потребували оновлення у зв’язку зі зміною складу СРСР (і числом стрічок на гербі), і ця партія стала першою у повоєнний час. Випущені екземпляри припаяли до стендів для демонстрації громадськості, проте сама серія тиражних монет була з якихось загадкових причин знищена.
Залишається незрозумілим і питання, чи є стендові монети пробними чи тиражними. Оскільки шукачі скарбів виявили трикопійчану монету 1947 року зі слідами ходіння в обігу, то зразки зі стендів відносять до пробних.
На аукціонах з’являлися як окремі цьогорічні монети, так і повні комплекти. Так, у квітні 2009 року монету 1 копійку 1947 року було виставлено на торгах фірми «Монети та Медалі» за стартовою ціною 5 тисяч доларів. Пішла вона з аукціону за 10 тисяч доларів.
Якщо вам раптом запропонують монету цього року, будьте уважні. Часто за рідкісну копійку видають перерізки 1957 року або екземпляри із затертою п’ятіркою. Але їх легко відрізнити за кількістю стрічок герба — на оригіналах їх 16, а на монетах 1957 їх лише 15. Щоб пояснити таку невідповідність, шахраї вигадують, що вся партія була знищена саме через помилкове зображення 15 стрічок замість 16.
Пробні монети номіналом 1 копійка 1953 року
У Радянському Союзі існували таємні лабораторії, які розробляли технології, методи, матеріали, які б забезпечили лідерство держави у тих чи інших сферах. Одна з таких лабораторій займалася дослідженням монетних сплавів, які були б дешевшими і практичнішими за попередні. У 1953 році з’явилося відразу кілька пробних екземплярів монет різних номіналів із різних сплавів. У ході дослідів паралельно експериментували з габаритами, вагою та дизайном монет.
Для копійки також розробили декілька варіантів дизайну. Почнемо з монети, на якій зображено цифру 1 з рифленнями та зіркою над нею. Вона має дві варіації виконання: з круговим написом на аверсі і без неї. Варіант із круговим написом двічі з’являвся на аукціонах і йшов з торгів «Монети та Медалі» у 2013 році за 14 тисяч доларів (стан XF), а з торгів MailBid у 2014 році за 27 тисяч доларів (стан UNC). Примірник у ступені UNC без кругового напису було продано на торгах «Імперія» у 2020 році за 12 тисяч доларів.
Ще одна пара різновидів містить зображення серпа та молота з гілками під цифрою 1. Різновиди відрізняються один від одного наявністю/відсутністю кругового напису навколо герба, різною вагою та складом. На аукціонах вони з’являлися частіше, ніж два описані вище різновиди. Їхні аукціонні ціни, відповідно, нижчі і знаходяться в районі 3 тисячі доларів за стан XF і 4 тисячі за стан UNC. Наприклад, на торгах «Імперія» у 2020 році екземпляр ступеня збереженння UNC із круговим написом було продано за 3.8 тисяч доларів.
Пробна монета 1 копійка 1961 року
Пробна копійка 1961 року також належить до загадкових монет, про які мало що відомо. Вона лише описана у каталозі Федоріна без фотографії та на аукціонах не з’являлася. Її основною відмінністю від обігових монет є зменшені цифри дати.
Згідно з каталожним описом, висота цифр дати приблизно дорівнює відстані від дати до слова «копійка». У той же час на типовій тиражній монеті цього року без вимірів видно, що дата помітно більша за цю відстань (див. малюнок нижче). Існує і пробна двушка 1961 з дрібною датою, про яку також мало що відомо.
Пробна монета 1 копійка 1988 року
Наприкінці 1980-х років випробовували дешевші метали, що призвело до появи пробних екземплярів із нових сплавів. До них належить і копійка 1988 року, створена на Ленінградському монетному дворі із залізовмісного сплаву. Оскільки цей метал схильний до корозії, його покрили мідно-цинковим сплавом. У такий спосіб отримали більш дешеву та зносостійку плаковану монету. Зовні монета схожа на тиражну, але в неї явно виражені магнітні властивості, тоді як серед тиражних монет трапляються лише екземпляри із слабко вираженими чи відсутніми магнітними властивостями. Пробна копійка неодноразово йшла з аукціонів за різними сумами. Монетка в міру збереження UNC може претендувати приблизно на 1.2 тисяч доларів.
Пробна монета 1 копійка 1991 року
Пробну залізну монету виготовили не тільки на ЛМД 1988 року, а й на Московському монетному дворі 1991 року. Це екземпляр із залізовмісного сплаву з плакуванням із червоної міді. Монетка схожа на звичайні тиражні монети цього року і має літеру «М» на аверсі. Але маса відомих зразків становить 1,33-1,37 г, тоді як тиражна монета важила рівно 1 грам. Ще однією відмінністю пробного екземпляра є сильно виражені магнітні властивості. Серед тиражних монет через виробничі порушення теж є магнітні, але магнітяться вони слабо. Після розпаду СРСР залізовмісний сплав пробної монети почали використовувати під час виготовлення обігових російських монет.
Пробні монети номіналом 1 копійка 1992 року
Незважаючи на те, що СРСР припинив своє існування в 1991 році, 1992 рік подарував нумізматам ще пару цікавих пробних екземплярів, які відносять до радянського періоду.
Одна з цих монет має дивний для свого часу напис СРСР. Але якщо розглянути монету уважно, ми прочитаємо повний напис «Державний банк СРСР». А скасовано його було лише 1992 року, тобто вже після розпаду Радянського Союзу. Літера «л» вказує, що пробний екземпляр виконали на Ленінградському монетному дворі, причому за дизайном він уже суттєво відрізняється від радянських копійок.
Друга пробна монета немає жодних посилань до СРСР, крім номіналу. Справа в тому, що через ситуацію, що стрімко змінювалася, в 1992 році не було сенсу карбувати копійку. Ще незадовго до цього на копійку можна було купити коробку сірників, олівець, газету або склянку газування. Але вже 1992 року копійки так знецінилися, що найдрібнішими стали карбованцеві номінали. І перші російські копійки з’явилися лише наприкінці 90-х років. Тим не менш, розроблений дизайн став у нагоді, оскільки пізніше його стали використовувати для рублевих номіналів.
Радянська монета 1 копійка із браком
Деякі колекціонери збирають копійки, при випуску яких стався якийсь збій обладнання або була допущена помилка майстром. Оскільки монети з браком трапляються не так вже й часто, їх поціновувачі готові платити за них кілька сотень або тисяч гривень, а особливо рідкісні та красиві браки часом йдуть за десятки тисяч гривень. Розберемо такі випадки докладніше.
Почнемо розгляд із викусу. При виготовленні монети спочатку спеціальний механізм вирубує із металевої стрічки заготівлю. Потім транспортер зсуває стрічку на одну позицію для вирубки наступної монети. Але іноді відбувається збій обладнання, і транспортер зсувається на недостатню відстань. Тоді удар припадає по вже вирубаній заготівлі, від якої при цьому відкушується маленький чи великий шматочок. Чим більше виходить викус, тим більший інтерес має бракована копійка. Такий самий інтерес становлять і монети з кількома викусами, тоді як дрібні викуси цінуються мало. На радянських копійках останні трапляються часто.
Оскільки за копійки з глибокими або множинними викусами можна отримати нормальні гроші, нерідко можна зустріти монету з саморобним викусом. Але у копійки зі справжнім браком є певні особливості: кант у місці викусу плавно знижує висоту, місце викусу дуже рівне і ідеально вміщує іншу копійку. Також на 180 градусів від викусу зазвичай розташовується антивикус – місце з розкоченим краєм (див. аверс на картинці вище).
До частих браків належить і розкол штемпеля, що виникає найчастіше через його знос. У місці тріщини штемпеля на монеті виявляється надлишок металу, який проявляється у вигляді опуклої лінії. Часто на дошках оголошень можна за невелику суму купити 1 копійку з невеликими розколами. Сильно зношений штемпель може взагалі розколотися надвоє, тоді на готовій монеті видно опуклу лінію через все монетне поле. Такі екземпляри цінуються вище і можуть коштувати понад кілька сотень гривень (ціна залежить від стану монети).
Ще один тип браку виникає, якщо штемпелі в штемпельній парі втрачають співвісність по вертикалі один з одним. Тоді монетка отримує реверс, повернутий щодо аверса на будь-який кут. Це легко оцінити, тримаючи монету в руці, але складно через інтернет, адже для цього потрібно показати обидві сторони монети одразу. Деякі придумали для цього перев’язувати копійки нитками, демонструючи вісь аверса та вісь реверсу. Інші з цією ж метою роблять наклейки, позначки на монеті чи папері поруч із нею. А треті просто ставлять грошеня біля дзеркала і роблять знімок. Монетки з маленькими кутами повороту часто продаються на дошках оголошень або аукціонах і коштують до сотні гривень. Суворі ж кути 90 і 180 градусів становлять більший інтерес і оцінюються сумами зазвичай від кількох сотень гривень.
У процесі виробництва штемпель або сама заготівля можуть зрушити одне щодо одного, через що зображення на монеті теж виходить зміщеним щодо центру поля. Цей тип браку так і називають – усунення. Чим воно помітніше, тим вища ціна монети. На малюнку нижче бачимо значне зрушення убік і вниз, через що сталося порушення канта. Іноді зміщення настільки велике, що чимала частина зображення не входить в монетне поле, і його частина залишається порожньою. Подібні екземпляри зустрічаються рідко і можуть коштувати кілька тисяч гривень.
До дорогих браків належить і інкузний, який нумізмати вважають за краще називати просто залипухою. Звідки взялися такі дивні назви? Після карбування готова монета поступається місцем наступній в карбунковому устаткуванні. Але іноді вона прилипає до штемпеля і сама б’є по наступній заготівлі. Але у штемпеля зображення завжди негативне для того, яке потрібно отримати на монеті. Якщо, наприклад, на монеті має бути опукле зображення, штемпель має вдавлене зображення. Тепер стає зрозумілим, що при ударі заготовки монетою, що залипла, з опуклим зображенням ми отримаємо нову монету з вдавленим зображенням. Звідси і назва інкузна, що означає втиснута.
На малюнку нижче добре видно, що інкузна монета має звичайний опуклий аверс та вдавлений реверс. Мало того, він вийшов дзеркальним та містить картинку аверсу. Це означає, що на такій залипусі немає дати, і доведеться визначати її самим за характеристиками монети та нюансами аверсу. Коштує вона від кількох тисяч до кількох десятків тисяч гривень.
Ще дорожче оцінюються переплутання — монети, при виготовленні яких сталася якась плутанина. Часто плутають один із штемпелів штемпельної пари, наприклад, можуть взяти його для схожої по діаметру монети іншого номіналу або взяти штемпель минулих років. Зрідка виникають і переплутання по металу, тоді замість жовтуватої латунної копійки раптом з’являється біла монетка з мельхіору або іншого сплаву. Таких переплутань серед радянських копійок було кілька, і всі вони йшли з аукціонів за високими цінами – до кількох сотен тисяч гривень. Це копійки 1924, 1925 та 1957 років.
Місцеві монети номіналом 1 копійка СРСР
Після жовтневого перевороту у країні панував хаос, включаючи і грошову систему. Це були часи грошових сурогатів, коли майже кожен бажаючий малював власні купюри на тому, що траплялося під руку. Випускати монети могли собі дозволити далеко не всі організації чи регіони, проте їх було випущено чимало.
Так з’явилися власні монети Армавіра, Бухарського ханства, спілки «Розум і Совість», Миколо-Павдинського кооперативу, Шорно-валізної фабрики та інших. Деякі з них мали широку лінійку номіналів, у тому числі й 1 копійку. Зокрема, копійчаний номінал зустрічається серед монет Туви. Ці монети також представляють колекційний інтерес та періодично з’являються на аукціонах.
Річні набори
У 1960-х роках почали випускати звані річні набори, зібрані з усіх номіналів певного року. Причому набори комплектували з монет, які було виведено з обігу, що було описано на вкладці до них. Призначалися такі набори для експортного продажу. Цей крок вирішував відразу дві задачі: розвантажував банківські сховища від величезних скупчень вилучених монет і дозволяв отримувати прибуток від реалізації.
Найраніші монети в річних наборах мають дату 1957 року. Потім йдуть монети 1961, 1962 та інших років випуску. Займає в них своє гідне місце та копійка, яка з’явилася в них із 1961 року.
При вивченні річних наборів різних років можна помітити дві особливості: ціни деяких наборів різняться, і вони мають різну упаковку. Висока ціна окремих наборів пояснюється тим, що у них вклали одну або кілька рідкісних монет. Від цього ціна на них злетіла, а колекціонери почали купувати набори спеціально для цих монет. А упаковки змінювалися з часом: спочатку це був м’який целофан, потім змінив його більш практичний твердий пластик.
Найдешевші набори в м’якій упаковці можна придбати приблизно до тисячі гривень. Але монети у чудовому збереженні з рідкісними різновидами вже коштують десятки тисяч гривень.
Рідкісні монети номіналом 1 копійка СРСР
Рідкісні монети 1 копійка 1924, 1925 та 1929 років
На початку 1920-х років поряд з карбуванням срібних грошей настав час зайнятися і випуском дрібниці з міді. Ленінградський монетний двір у період переживав не найкращі часи, а створювати ще одне монетний двір часу був. Тоді було вирішено зайняти вільні площі підприємства «Червона Зоря», яке займалося засобами виготовлення апаратури телефонії та комутації. На цих площах у 1924 році розгорнули обладнання з випуску монет дрібних номіналів з міді.
Однією з рідкісних копійок цього періоду стала монета з гладким гуртом. Керівництво телефонного заводу отримало від ЛМД підготовлені штемпелі та розпорядження щодо їх випуску. І тут виникли суперечки щодо гурту: на «Червоній Зорі» наполягали на гладкому гурті, а ЛМД — на рифленому. У результаті все ж таки перейшли на рифлений гурт, а монет з гладким гуртом виявилося мало в загальній масі.
Це і пояснює рідкість 1 копійки з гладкою гуртом, яка неодноразово йшла з аукціонів за кілька десятків тисяч рублів. Наприклад, мідна копійка ступеня збереження MS 63 BN була продана за 800 долларів на торгах «Монети та Медалі» у квітні 2020 року.
Однак ще цікавіша монета-перепутка теж 1924 року випуску. При карбуванні вона помилково отримала аверс від монети номіналом цього ж року. На перший погляд це може здатися дивним: як можна переплутати велику двадцятку з маленькою копійкою? Але не забуватимемо, що копійка стала невеликою пізніше, а в 1924 році монети номіналом 1 і 20 копійок мали схожий діаметр. І при швидкому огляді можна навіть не зрозуміти, що ця монета чимось відрізняється від звичайної тиражної копійки. Але за уважного вивчення нюанси стануть помітні. Зокрема, легко побачити витягнуті літери СРСР, які у 1924 році карбували на монетах 20 копійок, а на копійках вони були округлі.
Найбільшу вартість продажу такий екземпляр показав у березні 2017 року на торгах «Монети та Медалі». У цей період там продали монету у стані VF за 3 тисячі доларів.
Ще цікавішою виявилася перепутка наступного року. Копійка-перепутка 1925 року була продана на аукціоні «Монети та Медалі» у жовтні 2016 року (див. малюнок нижче). Тоді монету в стані UNC виставили за 15 тисяч доларів та продали за 18 тисяч доларів. Як зазначено в описі до монети, надійшла вона на торги з колекції відомого нумізмата А. Федоріна і існувала на момент продажу лише у трьох примірниках.
1920-і роки подарували ще один цікавий екземпляр, що відноситься до загадкових. Це копійка 1929 року, в даті якої замість двох великих дев’яток остання виявилася дрібною.
Думки щодо її походження розділилися. Одні вважають, що монета створена 1926 року і викарбувана штемпелем, у якому випадково перевернули шістку (цифра більше схожа на тиражну шістку, ніж дев’ятку). Інші схильні відносити її до пробних екземплярів, які зрештою не затвердили. Відомий нумізмат Л.Ф. Петров представив громадськості двокопійкову монету з аналогічною дев’яткою і відніс її до 1929 року за певними ознаками, характерними для цьогорічних монет випуску. Копійка з маленькою дев’яткою на аукціонах не з’являлася, тому її ціна невідома.
Рідкісні монети 1 копійка 1930-х років
Серед монет із датами 1930-х років відзначимо насамперед новоділи. Вони є примірниками спеціального карбування, які створювали після тиражних випусків. Єдиної думки про причини їхнього виробництва немає. Одні вважають, що монети були потрібні для поповнення музейних та державних колекційних фондів монетами покращеної якості. Про такі замовлення говорять деякі музейні документи, але підтверджень про їхнє виконання немає. Інші схильні думати, що покращене карбування призначалося для зарубіжних нумізматів-політиків, які отримували такі монети в подарунок.
1935 рік приніс зміни у виробництво копійки, тому що частину року її карбували зі звичайним аверсом, а частину вже з новим. Аверс представляє собою герб без кругового гасла і великі літери СРСР. Ні старі, ні нові копійки цього року не представляють такої рідкості, проте ціни на них вищі, ніж на інші тиражні монети. Їхня середня ціна на аукціонах становить приблизно кілька сотен гривень для того й іншого різновиду. Але монети високих ступенів збереження йшли за суми понад кілька тисяч гривень (див. приклад такої монети нижче).
Рідкісні монети 1 копійка 1953, 1957 та 1958 років
У монетах 1950-х років є кілька рідкісних різновидів, з яких ми тут опишемо три найцінніші: 1953, 1957 та 1958 років випуску.
1953 року з’явилося кілька різновидів монети 1 копійка. Серед них один різновид становить велику цінність. Її головними відмінними деталями є сонце з віночком, рівні літери та цифра 3 без нахилу (є й інші нюанси). Пояснимо це докладніше. Якщо покласти монету гербом до себе і подивитися на сонце, то на одних монетах 1953 воно зображено з товстою контурною лінією (віночком), а на інших без неї (див. малюнок нижче). Тепер подивимося на літери у слові “копійка”. На одних різновидах літери «о» і «е» розташовані трохи нижче за інші літери, а на інших вони знаходяться на одному рівні. Те саме стосується цифри 3 у дати: на рідкісному різновиді вона стоїть прямо, тоді як на інших помічено невеликий нахил до п’ятірки.
Монета із сонячним віночком та рівними літерами виявилася настільки рідкісною, що її навіть зуміли якісно підробити. З цього приводу вибухнув скандал на одному з аукціонів, коли з торгів за солідні гроші продали підроблену монету. Виготовили її з різновиду копійки з рівними літерами, але без віночка. Випуклу лінію, що бракує, добрали з металу сонячних променів. Обман міг би і не відкритися, якби шахраї задовольнилися отриманою сумою 3 тисячі доларів і на цьому заспокоїлися. Але їм заманулося вже через пару місяців представити в цьому ж регіоні другу таку монету, що стало приводом для ретельніших розслідувань та виявлення підробки.
Вище ми розповідали про кілька перепуток по штемпелю, коли замість аверса для 1 копійки взяли аверс монети 20 копійок. Є ще одна копійка-перепуток по аверсу, датована 1957 роком.
Як відомо з історії, в липні 1956 Карело-Фінська РСР повернулася в статус автономної республіки і в числі інших увійшла до складу РРФСР. Це призвело до зменшення кількості республік із шістнадцяти до п’ятнадцяти. У зв’язку з цим у 1957 році вже почали карбувати на монетах герб із 15-ма стрічками. Однак на монеті-перепутці ми бачимо 1957 рік, але 16 стрічок, тобто її створили за допомогою старого штемпеля. На малюнку нижче представлений екземпляр, проданий на торгах «Монети та Медалі» у жовтні 2018 року. Монету придбали за 2 тисячі доларів.
Ще одна рідкісна монета з’явилася в 1958 році, коли розпочиналася нова грошова реформа. Монети повинні були також використовуватися і в торгових автоматах, тому партія була випущена значна з широкою лінійкою номіналів. Однак її спіткала доля монет 1947 року, хоча причина переплавки була відома і полягала у перенесенні реформи. Деякі монети все ж таки уникли вилучення і встигли потрапити в обіг, чим і пояснюється їхня рідкість на сьогодні.
Середня аукціонна вартість копійки 1958 року становить близько тисячі доларів. Наприклад, у жовтні 2020 року невипущену в обіг копійку ступеня збереження VF продали на аукціоні «Монети та Медалі» за 1.5 тисяч доларів.
Скільки коштує 1 копійка СРСР
Кожна монета має крім цінності металу також колекційну цінність. Складається вона з кількох параметрів: числа знайдених екземплярів, ступеня їх збереження, різновиду монети та особливостей виробництва (карбування, тиражу).
Число вцілілих екземплярів якогось тиражу чи окремого різновиду — один із найзначніших та невизначених параметрів колекційної вартості монети. Значність його полягає в тому, що чим менше монет збереглося, тим більше за них боротьба. Нерідко колекціонери готові платити десятки тисяч доларів за такі раритети, які існують у єдиній чи поодинокій кількості. А невизначеність пов’язана з тим, що щороку шукачі скарбів розкопують все більше рідкісних монет, знижуючи тим самим їх рідкість і вартість.
Іншим значним параметром колекційної вартості є збереження монети. Часто на аукціонах використовують міжнародну шкалу або шкалу доктора Шелдона, детально описані в літературі. Зазвичай на різних сайтах та на кожному аукціоні монет обов’язково вказують ступінь збереження, а також наводять. Чим вищий цей ступінь, тим вища ціна (бувають винятки), а монети окремої категорії PROOF можуть на порядок відрізнятися за ціною від монет високого ступеня UNC.
Різновид монети та особливості виробництва – це фактори, які також можуть серйозно впливати на ціну.
Щоб точно визначити ціну конкретного екземпляра, потрібно добре знати історію виробництва кожної серії, вміти розумітися на різновидах кожного тиражу, вміти точно визначати ступінь збереження монети, орієнтуватися в аукціонних цінах та ситуації на ринку. Тому за відсутності таких навичок простіше звернутися до оцінювача чи досвідченого нумізмату.
Купити радянську монету номіналом 1 копійка ви можете у нумізматичних магазинах, антикварних лавках, через дошки оголошень, спільноти та в інших місцях.
