Перші ювелірні вироби на території Латвії виготовляли ще 1,5 тисяч років тому. За однією з версій, із дорогоцінними металами місцевих мешканців познайомили вікінги. Завізні прикраси із золота та срібла ламалися, їх доводилося лагодити. Так, у Прибалтиці зародилося ювелірне ремесло.
Історія
У 1630 оформилася гільдія ювелірів. У замках працювали золоті справи майстри, яких запрошували для прикраси зброї. У кожному містечку існувала ювелірна майстерня.
У 1930-х років у Ризі працювало понад 50 ювелірних майстерень. Артелі “Ризький гравер” та “Ризький ювелір”, фабрика “Гайсма” об’єдналися в підприємство “Ризька ювелірно-годинна фабрика” (1953-1956 рр.). До перетворення на завод у 1963 році вона називалася «Ризька ювелірна фабрика». Виготовляли прикраси та столові прилади із золота, срібла, мельхіору, дрібниці з недорогоцінних металів, годинники.
У 1990 році компанія змінила форму власності та назву на державний завод Латвійської Республіки. Пізніше Ризький ювелірний завод став акціонерним товариством.
Нині там виготовляють ювелірні вироби для масового споживача та на замовлення, займаються їх ремонтом, купують дорогоцінні метали. Також підприємство виконує торговельно-посередницькі функції. Асортимент різноманітний, оновлюється щороку. Випускають вироби з натуральним та штучним камінням, з кристалами Swarovski. Це один із найбільших заводів Балтії у своїй галузі.
З 2011 року завод є офіційним представником бренду ARAGON CARMONA (Іспанія).
Продукція
Сережки та кулони, каблучки та браслети Ризького ювелірного заводу цінувалися за витончений зовнішній вигляд та високу якість. Нині серед колекціонерів особливо популярні сережки-самовари. Легкі, об’ємні, недорогі сережки випускалися мільйонними тиражами. Їх робили із двох овалів, з’єднаних за допомогою лиття. На одну з опуклих сторін наносили візерунок (якоря, крила, квіти, вітрила, листя) розпеченою печаткою або трафаретом. Використовували золото 583 проби та мідь.
Подібні прикраси робили ще у Візантійській імперії. Вони мали популярність у придворної знаті. Пізніше моду на них перейняли перси, скандинави, індуси.
Клейма Ризької ювелірної фабрики та Ризького ювелірного заводу
На сувенірних предметах та значках проставлялося тавро, відмітною ознакою якого були літери «RJF», вписані у прапорець. Його використала і фабрика, і завод.
За часів Ризького ювелірного заводу тавро перетворили на стилізований вензель, що об’єднав літери «J» та «R».
На виробах з дорогоцінних металів, виготовлених у Ризі, використовували тавра «ЮР» та «РЮ». Проставлення дати на них виконувалось за стандартними правилами маркування радянських ювелірних виробів. Приклади наведемо нижче.
