Ікони завжди займали особливе місце в культурі православного світу: це не лише об’єкти релігійного шанування, а й твори мистецтва, що відбивають епоху їхнього створення. І сьогодні ми поговоримо про одну із унікальних форм іконопису — про складні. Це стулчасті ікони, які можна скласти для зручності перенесення та захисту від зовнішніх механічних пошкоджень.
Варто відзначити, що вони привертають увагу не тільки віруючих, але й колекціонерів антикварних виробів за рахунок поєднання культурної, художньої та історичної цінності.
Історія появи
Перші складні з’явилися ще у Візантії в IX-X століттях, і спочатку вони були невеликими дерев’яними панелями із зображенням святих, з’єднані між собою петлями або шкіряними ременями. Така конструкція дозволяла складати ікону для зручності транспортування, що було особливо важливо для священнослужителів, що подорожують, купців або воїнів.
Складні стали своєрідними «портативними храмами», які можна було взяти з собою в дорогу.
Поступово подібна форма поширилася всім християнським світом. На Київську Русь складні прийшли разом із прийняттям християнства в X столітті: тут вони набули особливого розвитку, перетворившись на складні багатостулкові композиції з багатим декором.
У середньовічній росії складні часто використовувалися як особисті предмети благочестя, передавалися у спадок або дарувалися на важливі події, такі як хрещення або весілля.
Види складнів
Існує кілька видів складнів, заснованих на їх конструкції, призначенні та художніх особливостях:
За кількістю стулок
- Двостулкові (диптихи) – найпростіші та найпоширеніші
- Тристулкові (триптихи) — складніші композиції, де центральна частина зазвичай більша за бічні.
- Багатостулкові – рідкісні екземпляри, що складаються з чотирьох і більше панелей
За призначенням
- Особисті складні – невеликі ікони для домашнього використання
- Дорожні складні – призначалися для подорожей
- Церковні складні — більші та урочистіші, використовувалися у богослужіннях
За стилем та декором
- Прості складні без додаткової прикраси
- Багато декоровані складні з інкрустацією дорогоцінними металами, емалями або перлами
Основним матеріалом до створення традиційно служило дерево — найчастіше липа, осика чи кедр (ці породи легко оброблялися і доступні в силу географічне розташування). Поверхня дерев’яної основи покривалася левкасом – сумішшю крейди та клею, яка створювала ідеально гладку поверхню для живопису.
Для написання зображень використовувалися натуральні фарби, виготовлені з мінералів та рослинних пігментів, а золото та срібло іноді застосовувалися для виділення деталей, іноді для створення фонів. У пізніші періоди, особливо у XVIII–XIX століттях, складні могли прикрашатися металевими окладами, карбуванням, емаллю і навіть коштовним камінням.
Фактори оцінки складнів
Складні з емалями
Коли йдеться про купівлю або продаж антикварних складнів, важливо враховувати безліч факторів, що впливають на їхню вартість. Повністю передати всі особливості, мабуть, неможливо, але за основними зорієнтуватися цілком реально:
Вік та історична цінність
Цілком закономірно, що зазвичай, чим старше складень, то вище його цінність (особливо високо цінуються зразки XIV–XVII століть, оскільки є рідкісними свідками епохи). Однак вік сам по собі не гарантує високу вартість – важливо також стан виробу та ряд індивідуальних особливостей
Авторство та школа
Ікони, виконані відомими майстрами або належать до певної іконописної школи (наприклад, новгородської, московської чи палехської), мають зазвичай велику цінність. Авторські підписи або атрибуція до конкретного майстра — більш рідкісне явище, а отже — роблять виріб унікальнішим і значно підвищують цінність та суму винагороди.
Художні якості
Якість живопису, оригінальність композиції, збереження барвистого шару – все це відіграє ключову роль. Особливо цінуються складні з яскраво вираженими стилістичними особливостями своєї епохи
Матеріали та декор
Використання дорогих та дорогоцінних матеріалів, особливо золота, срібла, перлів чи гарної емалі сприяють порівняльному збільшенню вартості. Також важливо наявність елементів декору, що збереглися – наприклад, оригінального окладу або рами
Збереженність
Загальний стан складня – один з головних факторів оцінки. Цілком закономірно, вироби з мінімальними ушкодженнями або втратами барвистого шару, відсутністю реставрації коштують дорожче. Однак навіть сильно пошкоджені складні можуть представляти інтерес для колекціонерів, якщо вони мають історичну або культурну значимість
Походження
Історія походження (походження з приватної колекції, церкви чи музею) може суттєво впливати на вартість (а документи, що підтверджують справжність та історію володіння, значно підвищують довіру до виробу, його ліквідність та цінність у середовищі поціновувачів)
Рідкісність
Особливі форми, розміри або тематика складніших (наприклад, зображення рідкісних святих або сцени з житія) роблять їх привабливішими для колекціонерів. Чинником рідкості може стати буквально будь-що: належність відомої історичної особистості, зв’язок з великою подією, особливі матеріали і т.д.
Деісус з обраними святими, так званий складень- «дев’ятка». 19 століття. Старовинний колекційний варіант тристулкового складня квадратної форми-оригінальна старовинна ікона в емалі у відмінному стані.Складні – це однозначно унікальне явище в історії мистецтва, що поєднує в собі релігійну, культурну та художню цінність. Їх вивчення та колекціонування відкривають вікно в минуле, дозволяючи краще зрозуміти духовні та естетичні уподобання, пряме відображення духу різних епох, справжнє джерело історії та традицій.
