У Франції на початку ХХ століття кількість майстерень посріблених виробів була чимала. Однією із них стало акціонерне товариство Argental (Société Anonyme Argental).
Історія Manufacture des Couverts & d’Orfèvrerie Argental
Незважаючи на те, що штаб-квартира фірми Argental знаходилася в Парижі (бульвар Бомарше, 72), її посріблені вироби робили на заводі в Кулом’є (примикає до столиці департамент Seine-et-Marne).
Завод із випуску столових приборів працював там із 1921 року. На той момент у Кулом’є проживало приблизно 6000 осіб. Незважаючи на близькість до Парижа, місто вело досить автономне життя, оскільки все необхідне можна було купити на недільному ринку або в місцевих магазинах. Вироблений під маркою Argental товар відправляли залізницею, гілка якої пов’язала містечко зі столицею 1863 року. Завод Argental якраз знаходився неподалік залізничного вокзалу.
Зростання населення Кулом’є відбулося разом із розвитком промисловості, і свій внесок у це зробив завод Argental. Якщо в 1930 заводський штат становив дві з половиною сотні робітників, то до 1936 тут вже працювало 325 чоловік. Цьому сприяла заміна обладнання.
Протягом 1930-х років завод обзавівся новими виробничими лініями. Не оминув Кулом’є стороною і робітничий рух тих років. Коли влітку 1936 року страйкувала місцева друкарня, на заводі відразу створили і свій страйковий комітет.
До 1953 завод Argental перетворився на сучасну фабрику, що зайняла площу в 15 000 квадратних метрів.
Крім срібних столових приладів Manufacture des Couverts & d’Orfèvrerie Argental виробляла вироби зі срібла або в срібній оправі. Майстрам, які працювали зі сріблом, надали обладнання з новітніми удосконаленнями. Як писала преса тих років: «Маючи велику експортну клієнтуру, Argental робить великий внесок у популяризацію французького смаку та бездоганного виконання своїх виробів у всьому світі завдяки найкращим фахівцям».
Тим не менш, фірму Argental у 1968 році придбала компанія Ercuis, яка також займалася столовим сріблом.
До припинення діяльності Argental призвели кілька причин. Однією з них стало загальне падіння попиту на срібні вироби. Сім’ї з низькими доходами задовольнялися столовим приладдям з нержавіючої сталі, що коштувало дешевше. Іншою причиною, найімовірніше, стала наявність під боком конкурента. У прилеглому до Куломьє містечку Муру (Mouroux) дуже успішно працювала фабрика столових приборів Couverts des Mouroux, створена ще в 19 столітті.
А чому до Argental виявила інтерес саме компанія Ercuis? Будучи великим гравцем на ринку, вона якраз почала наприкінці 1960-х років етап великих внутрішніх перетворень.
У 1970 році її головою та головним виконавчим директором став Шарль-Анрі Маес, а виробництво перейшло до сучасних форм.
1974 року товари з маркуванням Argental ще були у продажу, а далі їх можна було знайти лише на вторинному ринку.
Вироби Manufacture des Couverts & d’Orfèvrerie Argental
Основні вироби Argental – це столові прибори із мідно-нікелевих сплавів, на які методом гальваніки нанесено срібне покриття стандартної товщини. Argental вважають одним із популяризаторів французького посрібленого посуду.
Але щоб зрозуміти масштаб діяльності Argental, треба дивитися не на окрему ложку чи вилку, а на комплект, який можна порівняти з армійською частиною, розбитою на основні підрозділи та допоміжні служби.
Вище показаний великий набір столових приборів на дюжину осіб, що включає майже півтори сотні предметів. У нього входять 24 столові вилки, 12 столових ложок, 24 столові ножі, 12 маленьких ножів, 12 десертних виделок, 12 десертних ложок, 12 рибних виделок, 12 рибних ложок, 12 чайних ложок, 12 ложок для кульок з морозива лопатка для торта та двоє щипців для подачі риби.
На ілюстрації вище наведено представників ще одного набору з 26 предметів для рибних страв із срібного металу, призначеного дюжині персон. Сюди входять 12 виделок для риби, 12 ножів для риби та кілька інших предметів сервіровки.
Клеймо Societe Argental
Торгова марка є алебардою, що розділяє «Sté» (скорочення від Société) і «А».
На предметах може стояти також назва компанії, виготовлена стилізованим шрифтом. А «Sté» через брак місця зменшили до «St». Позначка «60G» вказує, скільки грамів срібла використано при гальванічному процесі на дюжину столових приборів.
