Срібні монети царської Росії 1700-1917 рр.

Срібних монет, створених у період царської Росії, настільки багато, що легко розгубитися. Це пов’язано з тим, що багато імператорів активно використовували срібло для різних операцій і карбували монети різного номіналу.

Тому ця стаття покликана допомогти вам розібратися з основними видами царських срібних монет та параметрами, що впливають на їхню вартість. Ви також дізнаєтесь, як точніше визначати їхню ціну та швидше здійснювати угоди з купівлі або продажу. Під час розгляду різних типів монет ми обмежимося періодом із часів Петра I остаточно правління Миколи II.

Види срібних монет Російської імперії

Кожен імператор Росії отримував від попередника спадщину у вигляді вже існуючої грошової системи, а також часто боргів, високої інфляції чи інших труднощів. Тому в залежності від умов і власних переваг кожен цар сам визначав грошову політику і конкретні типи монет для випуску. Оскільки багато правителів робили ставку на срібло, весь час існування Російської імперії з’явилося безліч різноманітних срібних монет від копійок до рублів. Розглянемо їх докладніше.

Рублі, полтинники та напівполтинники

За Петра Першого було введено десяткову систему розрахунку, за якою рубль дорівнював ста копійкам. При цьому сам срібний рубль став найбільшою одиницею розрахунку із срібних монет і використовувався для великих операцій усередині країни та за кордоном. Для дрібніших операцій брали полтину (половина рубля) та напівполтину (чверть рубля).

Саме слово «рубль» за однією з версій походить від слова «рубати», оскільки його отримували, розрубуючи срібний прут, за іншою — від слова «рубець», оскільки монети відливались у два прийоми та мали шов.

Срібні монети рубль, полтина і напівполтинник вважалися великими номіналами і до Павла Першого мали портрет імператора з одного боку, а з іншого зображення двоголового орла та позначення номіналу.

Павло І свій портрет на зазначених номіналах карбувати не став і натомість розпорядився відливати на монетах важливий для нього напис.

За наступних правителів імператорський портрет з цих монет також зникає і повертається тільки за Олександра III, причому на монету з новою назвою «50 копійок». Останній російський імператор Микола II також карбував свій портрет на рублі та монетах з номіналом «50 копійок» та «25 копійок», які остаточно витіснили назву «полтина» та «напівполтинник».

Гривні, гривеники та дєньгі

У Київській Русі використовували нашийну прикрасу у вигляді кільця, званого гривнею. На цьому кільці висіли срібні платівки, які за потреби знімали та використовували для розрахунку при покупках. Пізніше такі пластини почали випускати окремо, а надалі гривні стали круглими.

За Петра I почали випускати круглі срібні монети з назвою «гривна» та «гривенник». Обидві монети дорівнювали десяти копійкам. Гривенник чи гривну карбували при багатьох імператорах, а починаючи з Павла I замість них стали випускати монету під назвою «10 копійок».

За більшості російських царів цих монетах з одного боку карбували двоголового орла, з іншого вказували номінал. Але за деяких правителів ними зображували портрет правителя. Зокрема, відомі гривенники з портретами Іоанна Антоновича, Єлизавети Петрівни та Катерини ІІ.

Особняком стоїть така монета, як 10 дєнєг.  Це унікальна монета, яку карбували тільки за в період з 1701 по 1704 роки. Що цікаво, дорівнювала вона п’яти копійкам, а не десяти. Але це цілком зрозуміло, оскільки існувала мідна монета «денга», що дорівнює половині копійки.

Монету 10 дєнєг виготовляли зі срібла 802 проби. На її аверсі викарбувано традиційний двоголовий орел, а на реверсі вказано номінал.

Копійки і фунти

Срібні копійки за різних російських царів використовувалися активно і мають різні номінали. За одних правителів їх не застосовували зовсім, а за інших існував цілий ряд номіналів. Так, за Миколи I, карбували 25, 20, 10 і 5 копійок. І це не дивно, тому що основна ставка у грошовій системі Російської імперії за нього була зроблена на срібло.

Саме слово «копійка» за найпоширенішою версією походить від новгородських монет із зображенням вершника із списом. Є й ще одна цікава версія, що назва монети походить від слова «накопичувати».

Як і на гривнах, на срібних копійках також найчастіше зображували з одного боку двоголового орла, з іншого — номінал. Але є приклади і монет із зображенням портретів правителів. Наприклад, він присутній на монетах часів Катерини ІІ номіналом 15 та 20 копійок, на монетах Олександра ІІІ номіналом 50 копійок, а також на монетах Миколи ІІ номіналом 50 та 25 копійок.

Є й інші варіації, зокрема, на срібних копійках Павла I карбували його монограму, а на п’ятикопійкових монетах Єлизавети Петрівни зображували «орла у хмарах» із вензелем імператриці.

За Миколи І створювали також і срібні монети 1/8 фунта і 1/16 фунта. Про них мало що відомо, крім того, що їх використовували для розрахунку Далекому Сході. На вигляд вони нагадують зливки, а не звичні круглі монети.

Інші срібні монети

Серед інших срібних монет царської Росії назвемо насамперед алтин та талер.

Алтин виник задовго до Петра I внаслідок взаємозв’язків російського князівства з тюркомовними народами. За однією з версій, за основу було взято тюркське слово «алти», що означає цифру шість. І за Петра Першого алтин прирівнювався до шести дєнгам (згадаймо, що дєнга дорівнювала половині копійки) або трьом копійкам. Хоча мідний алтин існував ще за Олексія Михайловича (отця Петра), саме Петро І узвичаїв срібний алтин, який також ще називали алтинником. Однак монета не прижилася і надалі карбувалась вже тільки за Миколи I, і то з міді і називалася не алтином, а «3 копійки».

Ще однією цікавою срібною монетою царських часів став талер. Свою назву монета отримала на честь селища Таль, яке було збудовано в одній із гірських долин на кордоні Чехії та Німеччини після виявлення там великого родовища срібла.

Згодом талер став найпоширенішою монетою зі срібла за всю історію карбування монет, і на нього рівнялися інші країни, а в Росії через брак срібла талери ще й перекарбували в інші монети. Такі монети існували, наприклад, за Петра I, а срібний рубль створювався на зразок талера.

У Росії більш поширеною назвою було єфимок, а не талер. Пояснюється це так. Повна назва монети звучить як іоахімсталер, і в різних країнах його скорочували та називали по-різному: таляр, толар, долар, талеро. А в Росії за основу взяли перше слово «Йоахім» і перетворили його на більш звичне «Яхим». Так вийшов єфимок.

З часів Петра I монети під назвою «талер» чи «єфимок» у Російській імперії масово не випускалися, проте збереглося кілька цікавих екземплярів. Наприклад, відомий талер із портретом Петра III, випущений ще до його вступу на престол у 1753 році. Передбачається, що ця монета (повна назва «Альбертусталер») була випущена з політичних міркувань у німецькому місті Маннхаймі. Тим не менш, вона присвячена російському цареві і багатьма джерелами зараховується до російських монет. Існує вона в рідкісному різновиді (малий портрет) та в частому. Всього було викарбувано 1043 екземпляри.

Павло I зробив спробу випустити срібний єфимок із відповідним написом та царською монограмою. Монету викарбували в кількох різновидах, проте до масового тиражу справа не дійшла, і монета належить до пробних. Є й інші варіанти талероподібних монет царської Росії.

Проте алтин і талер були не єдиними срібними монетами з розряду особливих монет.

Наприклад, за Петра Першого карбували срібні шестаки і тинфи, якими не можна було розрахуватися в Росії, оскільки вони призначалися для ведення Північної війни.

За Єлизавети Петрівни карбували срібні соліди, гроші та інші номінали для Пруссії, створювали лівонези для Лівонії і так далі.

Майже кожен російський імператор карбував такі специфічні монети для тієї чи іншої території у зв’язку з веденням воєн, приєднанням земель або з інших причин. Також з часів Миколи I відливали пам’ятні та донативні срібні монети, присвячені будь-яким важливим подіям.

Які параметри впливають на ціну срібних монет Росії

Визначити зразкову ціну царської монети без багаторічного досвіду дуже непросто. Тим не менш, розуміння принципів формування вартості допоможе вам вигідніше укладати угоди з продажу чи купівлі монет. Серед факторів, що впливають на ціну, виділимо такі: ступінь збереження монети, рідкість, оригінальність, характеристики та стан ринку.

Ступінь збереження монети – це найважливіший фактор ціноутворення монети, так як різниця в ціні екземпляра в ідеальному стані і значно зношеному буде гігантською. Монета з ледь помітними контурами може не коштувати нічого, тоді як виріб у стані UNC або PROOF може оцінюватися в десятки тисяч доларів.

Правило тут просте: чим кращий ступінь збереження, тим дорожча монета. Однак із цього правила є винятки. Якщо монета існує в єдиному екземплярі або невеликій кількості, то її вартість також може становити десятки тисяч доларів навіть за наявності потертостей. Також якщо збереглося багато монет одного ступеня збереження, а інших їх мало, то другі можуть коштувати більше, навіть якщо їх ступінь нижче.

Рідкісність – ще один значний фактор, що впливає на ціну царських монет. Монета може стати рідкісною з різних причин: якщо вона є пробною і була випущена в малій кількості, якщо була вилучена з обігу і практично не дійшла до наших часів, якщо майже не існує в високому ступені безпеки або належить до рідкісних різновидів.

Зрозуміти, чи монета є рідкісною, допомагає різноманітна література. Наприклад, існує зведений каталог монет В. Біткіна у двох томах, де монети різних ступенів рідкості позначаються різними літерами. У кожному каталозі використовуються свої шкали з поясненнями, що допомагають розібратися в міру рідкості тієї чи іншої монети. Зазвичай монету в єдиному екземплярі вважають унікальною, а в 2-3 – рідкісною. Такі монети можуть коштувати десятки тисяч доларів.

Параметри, що впливають на ціну царських срібних монет Росії

Під оригінальністю монети у разі розуміється її справжність. Якщо монета є підробкою, то вона нічого не варта. Однак є й інші монети зі своєрідною справжністю, які називають новоділами. На відміну від підробок їх карбували справжніми штемпелями, проте після цього періоду карбування. Наприклад, якщо справжня царська монета була створена за царя Миколи II, то новоділ могли створити як через десятиліття, так і в даний час. Залежно від часу випуску та числа випущених екземплярів ціна таких монет може відрізнятися у багато разів.

На ціну монети впливає і метал, з якого вона виготовлена. Срібна монета буде коштувати більше мідної за інших рівних умов. Але насправді мідна монета може виявитися більш рідкісною в порівнянні зі срібною і піде з молотка в кілька разів дорожче. також може вплинути на його вартість, хоча також не має такого вирішального значення, як попередні параметри.

Нерідко монета цінна, а на аукціоні її не було продано за заявленою вартістю. Це пов’язано з тим, що успіх угоди залежить і від стану ринку. У разі кризи в конкретній країні чи в усьому світі охочих витратити статки на монети стає менше. У таких ситуаціях доводиться або виходити на інший ринок, або чекати на більш сприятливі умови продажу. Деякі монети більше потрібні в тій країні, де їх випускали, і можуть не мати успіху на світових ринках. Також можуть бути різні можливості колекціонерів різних країн, що теж позначиться на цінах, за якими вони захочуть купувати монети.

Ми перерахували лише основні чинники ціноутворення і навіть у них потрібен достатній досвід, щоб вміти визначити ступінь збереження монети, ступінь її рідкості, справжність та інші параметри. Далі ми подивимося, яка інформація допоможе визначити ціну царських монет.

Як визначати вартість монет із срібла царської Росії

Точніше визначити ціну конкретних монет вам допоможе інформація щодо продажу монет на аукціонах. Багато каталогів збирають і систематизують ці відомості таким чином, щоб людина могла знайти їх не тільки за номіналом, типом і роком випуску монети, але і за її різновидом. Як ми вже говорили, особливо цінні різновиди можуть йти за величезні суми, тоді як інші коштують небагато. Проаналізувавши роки аукціонів, ступеня збереження проданих монет і суми угод ви зможете скласти більш точну картину вартості своїх монет. Однак ще раз відзначимо, що навіть вміння розбиратися в різновидах вимагає величезного досвіду, тому часто буває краще звернутися до професійного оцінювача.

Багато сайтів самі формують ціну срібних царських монет різного виду, спираючись на дані каталогів, аукціонів, експертів та іншу інформацію. Проблема лише в тому, що вона дуже різна на різних сайтах. Цю інформацію можна взяти за основу для розуміння в цілому цінової групи, до якої відноситься монета. Простіше кажучи, коштує вона, наприклад, десятки гривень чи тисячі доларів.

В Україні дуже зручним для відстеження є архів продажів сайту для колекціонерів Violity. При визначенні вартості зацікавивших вас монет потрібно поставити фільтр не на активні, а на продані лоти.

У деяких каталогах ви знайдете не зразкову вартість царських монет, а ціну їхньої скупки. Якою б привабливою не здавалося пропозицію отримати відразу на руки кілька тисяч гривень, не поспішайте. У разі підозр на високу вартість монет є сенс розібратися та взяти участь в аукціонах замість того, щоб продавати їх перекупникам за низькими цінами.

Де і як продати срібні монети царської Росії

Царські срібні монети продають як в інтернеті, так і у різноманітних салонах та лавках. Щоб вибрати конкретне з цих місць, спочатку визначтеся, що вам важливіше: продати швидше або отримати більше прибутку. За потреби швидкого продажу зверніть увагу на ломбарди, дошки оголошень в інтернеті та на скупників. Останні мешкають у різних місцях: їх можна знайти у звичайних або інтернет-магазинах нумізматики або антикваріату, на спеціалізованих сайтах, у спільнотах або клубах нумізматів.

Зауважимо, що у багатьох скупках немає професіоналів, які б правильно оцінити монету з урахуванням всіх чинників, тому зниження ризиків на монети дають низькі ціни. Так ви ризикуєте продати за безцінь те, що вартує великих грошей. Взагалі перед продажем бажано звернутися до професійного оцінювача, щоб визначити цінову категорію монети. При продажі монет у подібних місцях будьте уважні, тому що тут мешкає багато шахраїв. Тому звертайте увагу на репутацію конкретного інтернет-магазину чи ломбарду та умови укладання угоди.

Отримати більше прибутку можна у нумізматичних клубах. Це спільноти, які проводять особисті зустрічі зазвичай раз на тиждень чи раз на місяць. На зустрічі приносять свої монети, торгуються та домовляються з іншими учасниками заходу про угоди. Мінусом цього способу продажу є необхідність чекати на чергову зустріч, ризик не знайти покупця або не домовитися про ціну, а також необхідність везти з собою монети, що завжди є окремим ризиком їх пошкодження або втрати.

Найвигіднішими вважаються аукціони, які проводяться в аукціонних будинках. Також популярними є аукціони на сайтах, де бажаючі роблять ставки, не виходячи з дому. Оскільки за наявності платоспроможних покупців на аукціонах розпалюється азартна битва за лот, ціна в цьому випадку може злетіти в рази і вийти за всі розумні межі. Але тут доведеться набратися терпіння не лише у плані проходження всіх необхідних процедур для участі та очікування самих торгів, а й у плані укладання вдалої угоди. Далеко не на кожному аукціоні цінна монета успішно йде з молотка, через що доводиться відкладати угоду до нових торгів.

При виборі конкретного сайту звертайте увагу на ступінь захисту від шахраїв (гарантії, рейтинги та інше). Популярними інтернет-аукціонами є Violity, New Auction, UNC.UA.

Де і як купити царські срібні монети

Купівлю царських монет можна зробити як очно, і в інтернеті. У першому випадку це ті самі організації, які ми перерахували у минулому розділі. Тобто ви можете пошукати цікаві для вас монети в магазинах нумізматики або антикваріату, а також відвідувати клуби нумізматів. Якщо таких у вашому населеному пункті немає, або ви не знайшли в них конкретних монет для своєї колекції, підпишіться на спільноти відповідної тематики в Інтернеті. Нові монети періодично з’являються не лише в інтернет-магазинах, а й демонструються на електронних дошках на кшталт «ОLX», описуються на форумах та інших тематичних групах. Якщо ви є азартною людиною, візьміть участь в або очних заходах аукціонних будинків.

У кожному з цих місць свої правила покупки та свої додаткові витрати. Так, на аукціонах необхідно платити комісію та дотримуватись правил торгів. У будь-якому з цих чи подібних місць важливо не здійснювати угоду на емоціях, особливо у разі на вулиці незнайомими людьми. Не забувайте перевіряти репутацію продавця, про яку можуть говорити позитивні відгуки, велика кількість угод та тривала присутність на конкретному сайті або певній організації міста.

Оцініть статтю
Додати коментар