Скупі офіційні хроніки датують створення Ленінградського заводу художнього лиття 1922 роком, проте сама «Монументскульптура», вважає, що її історія починається набагато раніше. І місцем народження художнього лиття Санкт-Петербурга фахівці компанії називають ливарну майстерню, яка розташовувалась у будівництві, виконаній архітектором А.Д. Захаровим для російської Академії мистецтв. Саме сюди надходили державні замовлення на пам’ятники, які прикрасили Санкт-Петербург та його околиці та інші російські міста.
Наприкінці Громадянської війни на базі колишньої приватної ливарної майстерні створили нове державне підприємство. Його завданням став виливок численних пам’яток, монументів та алегоричних композицій, що славили не тільки революцію, а й різних діячів російської та зарубіжної культури. Першим замовленням стало бронзове погруддя поета Некрасова, відлите в 1922 році.
У 1932 році підприємство отримало назву «Майстерня художнього лиття комбінату наочної агітації та пропаганди» при Ленраді. Незабаром виявилося, що територія стала малою для масштабних проектів, і майстерню 1937 року перемістили до Волковського цвинтаря.
Заводом бронзового та чавунного лиття «Монументскульптура» майстерня стала 1939 року. На завод командували радянських скульпторів, що вже зарекомендували себе. Вони створювали моделі, а колектив заводу перетворював ці моделі на пам’ятники. У різні роки на заводі працювали О.В. Вучетіч, М.Г. Манізер та В.В. Лишев.
У роки другої світової війни більшість співробітників мобілізували, але частина колективу, що залишилася, продовжила роботу. Для фронту тут робили радіоапаратуру і окремі частини міношукачів. повернулося до колишнього виду діяльності – створення пам’ятників та їх відновлення.
1970 року заводу «Монументскульптура» було присвоєно ім’я М.Г. Манізер. Поряд із індивідуальними роботами масштабних розмірів завод серійно випускав невеликі бюсти, кабінетну скульптуру та художні панно різної тематики. Ці твори купували як оформлення організацій, так прикраси квартир.
Маркування виробів заводу “Монументскульптура”
Головним джерелом інформації при ідентифікації є супровідна паперова етикетка, де позначено назву скульптури та автор форми. За відсутності етикетки ідентифікувати скульптуру можна за встановленими зразками або за каталогом заводу «Монументскульптура».
Завод «Монументскульптура» іноді ставив свою назву на підставку (п’єдестал).
В окремих випадках ім’я автора та рік можна знайти і на самих скульптурах.
Для копій існуючих пам’яток потрібна обов’язкова вказівка.
