Термос – різновид побутового теплоізоляційного посуду. Допомагає зберігати їжу та напої у гарячому чи холодному вигляді. Також його використовують для приготування каш та настоїв. Назва у перекладі з грецької означає «теплий».
Для радянської людини термос був неодмінним супутником походів у ліс за ягодами та грибами. На рибалку та полювання теж прихоплювали термос. І в холодну погоду, прихлинаючи гарячий чай, дякували й термосу, називаючи його на ім’я. Одним із імен, що тоді звучали, було «Темет».
Історія створення термоса
Перший комерційний виробник термосів – компанія Thermos GmbH. На початку 1890-х шотландець Д. Дьюар розробив вакуумну посудину. Німці перетворили розробку на комерційний продукт: помістили колбу на металевий корпус, додали кришку у вигляді склянки та пробку. Вигадали та запатентували систему для підтримки внутрішньої стінки колби, щоб знизити ризик механічних пошкоджень при ударі.
Колба (судина Дьюара) – ємність зі скла або нержавіючої сталі, між якими викачано повітря. Вакуум зменшує теплопровідність між вмістом термоса та зовнішнім середовищем. Внутрішні поверхні вкриті дзеркальним матеріалом.
Існують термоси із вузькою горловиною для напоїв; із пневмонасосом для настільного використання; з широкою горловиною для зберігання перших та других страв, десертів; із судками для зберігання кількох видів їжі одночасно; термокухлі.
Термоси в СРСР
У СРСР були популярні китайські дволітрові термоси, прикрашені драконами чи квітами. На кухні їх виставляли на чільне місце для прикраси інтер’єру. Такі термоси виготовляла компанія «Олень» у Пекіні. Алюмінієву кришку можна використовувати як склянку. Отвір закривали пробкою, тому посудину не можна було перевертати. Кришку, що загвинчується, не використовували через скляну колбу. Незважаючи на невеликі незручності у використанні, модель набула народної любові.
Також були популярні термоси “Темет”, які випускали у Харкові. Теплоізоляційний посуд під цією маркою виготовляли і в інших країнах. На виробництві проводились випробування кожного зразка. У продаж надходили тільки ті з них, що мали 100% якість. Моделі вирізнялися літражем.
Всередині та зовні — нержавіюча сталь. Отвір закривався пластиковою пробкою.
Існували спеціальні моделі для напоїв, перших та других страв. Комплектація деяких із них передбачали 3 супові тарілки, які містилися під кришкою.
