Ножеве виробництво на околицях шведського міста Мора налічує понад чотири століття. Спочатку всі ножі мали широке пряме лезо та рукоятку з незабарвленої берези. Для них шили простенькі шкіряні піхви. Декілька кустарних майстерень працелюбно робили робочі ножі для всієї округи, а Сол Нільс Олссон із села Крокберг організовував навіть масовий продаж цих ножів.
Історія бренду
Але все ж таки яким чином шведський народний ніж перетворився на торгову марку?
Коріння треба шукати 1891 року, коли до села Остнор (Östnor) поблизу Мори з Америки повернувся шведський лісоруб Ерік Фрост (Frost Erik Erson). Нагромаджений за чотири роки роботи на заокеанських лісоповалах капітал допоміг відкрити завод із виробництва дерев’яних саней. У цій справі була потрібна і металева оснастка. А щоб обрізки металу не пропадали даремно, з них почали робити ножі.
Сані були ходовим товаром для мандрівних комівояжерів, які купували ще й ножі. Разом із торговцями ножі швидко поширилися по всій Швеції, ставши певним стандартом для зброярів, які, копіюючи ніж один в одного, сприяли ще більшій його популярності.
Незабаром ніж цього типу перетнув кордони Швеції і вирушив спочатку Північною Європою, а потім і по всьому європейському континенту. 1904 року заводський штат становив десять осіб, а річний обсяг – 19 000 ножів. Бачачи, як добре розкуповуються ножі, господар заводу вирішив закинути випуск саней та сконцентруватися на ножах. Так виникла торгова марка Frosts Knivfabrik.
Вигідна справа не часто обходиться без конкуренції. У 1912 році власне виробництво ножів в Острорі організував Кронг-Йохан Ерікссон (Krång-Johan Eriksson) – колишній заводчанин Еріка Фроста. Звільнений із заводу, він планував відбути у США, але натомість піддався на вмовляння Лок-Андерса Маттсона впровадити отриманий досвід у свою справу.
Так з’явилася торгова марка KJ Eriksson. Період 1920-х та 1930-х гг. був часом розквіту для ножів «Мора». Вони вже міцно асоціювалися зі Швецією, тому назву країни додали до торгової марки (крім того, законодавство деяких країн вимагало обов’язкової вказівки держави-виробника для імпортних товарів).
Крім Frosts Knivfabrik та KJ Eriksson ножі даного типу випускалися й іншими місцевими майстрами у невеликих майстернях.
Чому фірмовим кольором для рукояті ножів Mora вважається червоний? Це теж має свій історичний фундамент. Рукояти перших партій ножів робили з обрізків дерева, що йшло на санне виробництво. Коли ножі стали впізнавані, завод почав брати для ручок карельську березу. Але її виявилося не так багато для масового виробництва. Тому більшості ножів повернули звичайну березову ручку. Щоб зберегти гарний вигляд, заготовку почали перед покриттям просочувати лаком, імітуючи червоне дерево. Після від імітації відмовилися, але продовжували фарбувати рукояті у червоний колір, роблячи різні його відтінки.
Назва «Мора» фігурувала на льодорубах (марка «Mora-borren») ножової фабрики Бад-Карла Андерссона, в 1961 придбаної KJ Eriksson. Новий власник колишньої торгової марки розкрутив виробництво так, що льодоруби стали всесвітньо відомими (марки Mora-Spiralen і Mora Drill).
У 1988 році KJ Eriksson придбала третину акцій ножової фабрики Frosts, а пізніше перетворила її на дочірню компанію. У 2005 році загальне виробництво ножів вирішили назвати Mora of Sweden, зареєструвавши три торгові марки: Morakniv, Frosts Mora та Mora ICE.
Фінішною точкою став 2016 рік, коли назва компанії змінилася на Morakniv AB. Фірма постійно бере участь у найважливіших подіях ножового світу. Наприклад, у березні 2023 року вона виїжджала на чергову IWA Outdoor Classics (Нюрнберг, Німеччина),
Приклади ножів Morakniv
Це приклад класичного робочого ножа, чия повна назва (Outdoor 2000 130 Years Anniversary Stainless Steel Morakniv) відображає два ювілеї: 130-річчя фірми і 30-річчя випуску моделі Mora Outdoor 2000.
Ніж призначений нести правильну службу, але підійде і до арсеналу вимогливого «виживальника». Для клинка довжиною 109 мм взята Sandvik 12C27 – нержавіюча сталь шведського походження. Про класику тут говорить і оформлення пластикової рукояті, чий візерунок нагадує кору дерева.
Зображення риби на упаковці тут невипадкове. Як відомо, Швецію зі сходу та півдня омивають води Балтійського моря та Ботнічної затоки, а на південному заході розташовані протоки Каттегат та Скагеррак. Серед мешканців узбережжя здавна був поширений рибальський промисел, тому перед нами ніж, призначений для рибалок. Його місія – обробка філе. І її ніж виконує не тільки біля похідного багаття, над яким закипає казанок з юшкою, а й на цілком впорядкованій кухні.
Клинок довжиною 155 мм виготовлений з нержавіючої сталі Sandvik 12C27 (твердість 56-58 HRC). Він досить гнучкий і довго залишається гострим. Для рукояті взятий прогумований чорний пластик із кольоровими вставками. Ніж вагою 99 грам комплектується оригінальними пластиковими піхвами, що дозволяють носити цю модель на поясі.
Перед нами традиційна рукоятка Morakniv, виготовлена з берези (тільки у цього ножа вона пофарбована в чорний, а не червоний колір). Лезо (все та ж нержавіюча 12C27) заточене гладко, що дозволяє зробити акуратні розрізи. Тому цей ніж довжиною 178 мм і вагою 130 грам підійде і для мисливця, і для туриста, і для людини, яка вирушила за грибами.
Клеймо Morakniv
Історичне тавро Frosts Knivfabrik включає крім імені засновника ще назву місця виробництва та країни походження.
За час діяльності фірми тавро зазнавало змін, але зберігало практично всі елементи: прізвище засновника (вона ж – назва компанії), вказівка міста та країни.
Інша половинка майбутньої Morakniv AB – компанія KJ Eriksson – звичайно ж, теж мала власне тавро, яке вдосконалювала рік у рік.
Коли компанія у 2011 році святкувала 120-річчя, до ювілею видали колекційний альбом, де вказали, які клейма можна зустріти на шведських ножах типу Mora.
Змінювалася назва компанії, змінювався і вигляд її торгової марки. Вище наведені логотипи в різні роки існування компанії, але які стосуються вже XXI століття.
