Історія турецької ліри налічує менше ніж 100 років: вона прийшла в 1922 р. на зміну османській лірі в результаті реформи Ататюрка. Слово «ліра» в давнину означало міру ваги; лірою називається грошовий знак багатьох держав. Нині ліра є однією зі світових валют, хоч і з непростою долею. Вона дорівнює 100 куруш і має ходіння також на Північному Кіпрі (не визнаному у світі).
У 1930 р. ліру прив’язали до фунта стерлінгів, проте невдовзі фунт відв’язався від золотого стандарту та девальвував. У 1931-1935 pp. курс турецької ліри був прив’язаний до французького франка, з 1935 – до долара США. У 1947 р. Туреччина стала членом МВФ і прийняла він низку зобов’язань, з яких змушена штучно завищувати курс ліри, щоби не обвалити її обмінний курс стосовно долара. Ця політика не могла продовжуватися вічно: вже 1960 р. курс ліри впав у 3 рази. У 1979 р. була випущена остання монета в курушах, в 1999 надійшла в обіг монета номіналом 100 тис., 2002 – 250 тис. лір. В результаті гіперінфляції вже до 2001 р. курс ліри до долара становив 1,65 млн:1, а в обігу з’явилася банкнота номіналом 20 млн лір.
Реформа з порятунку ліри розпочалася у 2005 р. Протягом трьох років вона називалася «новою лірою» та обмінювалася за курсом 1 до 1 млн старих лір. В зворот знову надійшли монети дрібних номіналів у курушах. В даний час у Туреччині використовується плаваючий валютний курс, що коригується інфляцією, яка надає помітний вплив на коливання курсу валюти. Так, у травні 2018 р. президент Туреччини Ердоган закликав громадян для зупинення падіння курсу нацвалюти обміняти іноземну валюту. Він також підтримав ідею відмовитися від долара у зовнішньоторговельних розрахунках. 28 листопада 2019 р. президент Туреччини вкотре закликав населення відмовитися від купівлі долара.
У нумізматів ліра популярна завдяки серії монет “Тваринний світ”, відома під назвою “Турецька Червона книга”. Біметалеві монети цієї серії мають стійкий попит у колекціонерів.
