Рання історія грошей В’єтнаму тісно пов’язана з історією китайської фінансової системи. Піднебесна імперія протягом багатьох століть дуже впливала на Індокитай і на В’єтнам, зокрема. Нерідко Пекін втручався у життя В’єтнаму, зазвичай вважаючи його залежною територією.
Перші в’єтнамські монети випущені у 970-х роках. Саме тоді імператору Дінь Бо Ліню вдалося знищити непокірних в’єтнамських феодалів та на якийсь час об’єднати країну під своєю владою.
Бінь Хунг Бао, а саме так називалися бронзові литі монети, випущені правителями в’єтнамської династії Дінь за китайськими зразками понад тисячу років тому, як і китайські цяні були литими з мідного сплаву монетами із квадратним отвором по центру.
За дизайном та технічними характеристиками найдавніші в’єтнамські монети нічим не відрізнялися від монет, що циркулювали в той же час у Китаї, Японії та Кореї. Зразком для них, як ми вже сказали, став китайський цянь, який вперше з’явився, як вважають історики нумізматики, у китайській державі Західне Чжоу близько XI століття до н.е., задовго до появи перших монет у Європі.
Кругла зовнішня форма монети символізувала Всесвіт, а квадратний отвір центром представляв землю, як вони сприймалися в китайській міфології. Цей дизайн використовувався для в’єтнамських монет до зречення останнього імператора Бао Дая від престолу в 1945 році.
Більшість в’єтнамських монет упродовж усієї історії були бронзовими. Проте, з 1528 року у обігу з’являються свинцеві і залізні монети, і з 1740 року – цинкові. Причина випуску монет з металів із нижчою, ніж мідь і бронза, внутрішньої цінністю полягала у народних забобонах, що з в’єтнамці буквально «ховали» бронзові донги, зариваючи їх у землю, як скарб, наділений надприродною силою.
Проблема приховування населенням готівки стала настільки непосильною для уряду, що державні монетні двори почали випускати монети з дешевих металів, які швидко руйнувалися, у разі їхнього приховування у ґрунті. Тільки після цього масове приховування в землі монет припинилося.
У 1870-х роках В’єтнам стає протекторатом, а потім і колонією Франції, увійшовши до складу Французького Індокитаю. Аж до здобуття незалежності в середині XX століття грошовою одиницею В’єтнаму був піастр Французького Індокитаю.
В’єтнамський народ упродовж десятиліть вів непримиренну боротьбу з колонізаторами. З 1930 року боротьба за незалежність країни велася під прапорами Комуністичної партії В’єтнаму, заснованої Нгуен Ай Куоком. Читачеві він більш відомий під ім’ям Хо Ші Мін. Для ведення збройної боротьби з колонізаторами Хо Ші Мін створив спеціальну воєнізовану структуру ополчення – В’єтмінь.
В’єтмінь показав ефективність не лише у боротьбі з французами та японськими окупантами, але згодом і з американськими агресорами.
Торішнього серпня 1945 року загони В’єтміню зайняли Ханой. Було проголошено Демократичну Республіку В’єтнам, першим президентом якої став лідер Компартії Хо Ші Мін. Однак французи не залишали надії повернути Індокитай під контроль. Цілий десятиліття В’єтнам боровся з французькими агресорами. Нарешті, в 1954 році, після поразки від армії комуністичного В’єтнаму під Дьєн Б’єн Фу, французькі війська були змушені назавжди залишити Індокитай.
Влітку 1954 року були підписані Женевські угоди , що передбачали повну незалежність В’єтнаму, а також якнайшвидше проведення вільних та загальних виборів. До виборів територія В’єтнаму тимчасово поділялася річкою Бенхай на дві половини – Північний В’єтнам, який зберіг усі структури управління ДРВ та Південний В’єтнам, підконтрольний західним державам. Подібний стан справ не влаштовував США , які прагнули перешкодити поширенню комунізму в Південно-Східній Азії. За сприяння Сполучених Штатів проведення виборів було зірвано, на півдні було проголошено Республіку В’єтнам зі столицею в Сайгоні.
У 1959 році керівництво північної Демократичної Республіки В’єтнам (ДРВ) дійшло висновку необхідність об’єднання країни силовим шляхом. Було створено Національний фронт визволення Південного В’єтнаму (В’єтконг). На Півдні почалася широкомасштабна партизанська війна. І тут у відносини в’єтнамського народу втрутилися США. На початку 1960-х років американські війська вторглися до В’єтнаму.
Боротьба в’єтнамського народу призвела до поразки американської армії, змушеної в 1973 році покинути в’єтнамську землю.
1976 року В’єтнам був проголошений Соціалістичною Республікою. Таким він залишається і сьогодні, входячи до соціалістичних країн поряд з Китаєм та Кубою.
Після Серпневої революції 1945 року, скидання імператора Бао Дая і проголошення Демократичної Республіки В’єтнам (ДРВ) починається випуск національної валюти, що отримала назву донг (у перекладі з в’єтнамської – “бронза”, у широкому значенні – “гроші”). Донгами в народі називалися всі в’єтнамські монети з отвором, починаючи з перших випусків бінь хунг бао X століття. З 1946 в обіг вийшли донги, а також розмінні монети – хао (1/10 донга) і су (1/100 донга).
Однак у зв’язку з високою інфляцією випуск су та хао було припинено у 1980-х роках. Але, відповідно до закону про грошову систему В’єтнаму, су та хао номінально залишаються розмінними грошовими одиницями і в даний час. У 1951 році було зроблено першу емісію донгових банкнот.
На реверсах в’єтнамських банкнот першої емісії можна побачити сцени життя в’єтнамського села, індустріальні мотиви, а також картини з бойового шляху В’єтміню.
Банкноти 1951 року випуску друкувалися на бавовняному папері і мали водяних знаків. Водяні знаки у вигляді п’ятикутних зірок з’являються лише на банкнотах 1958 випуску.
Починаючи з 1946 року і до сьогодні на аверсі практично всіх номіналів в’єтнамських монет та банкнот розміщується портрет засновника Соціалістичного В’єтнаму Хо Ші Міна – «Дідуся Хо».
Своя національна валюта була й у Південного В’єтнаму – південнов’єтнамський донг. Цю грошову одиницю вперше випустили в обіг у 1955 році, наступного року після поділу В’єтнаму на дві держави.
Остання емісія була зроблена в 1975 році, незадовго до падіння проамериканського режиму в Сайгоні.
1976 року в обігу з’явилися перші монети та банкноти об’єднаного В’єтнаму – Соціалістичної Республіки В’єтнам. Монети було виготовлено на Берлінському монетному дворі (НДР). Усі номінали карбувалися з алюмінію.
Проте, інфляція 1980-х привела до припинення випуску спочатку розмінної монети, та був і донгів.
Наступна емісія монет була проведена більш ніж через чверть століття – у 2003 році. В обіг було випущено монети номіналом від 200 донгів до 5 тисяч донгів. Монети викарбувані на сталевих заготовках з нікелевим або латунним покриттям і лише номінал у 5000 донгів виготовлений з латуні.
Інфляція призвела до того, що з другої половини 1980-х років номінал в’єтнамських банкнот, що випускаються, перманентно підвищувався. У 1987 році було здійснено випуск купюри номіналом у 5 тисяч донгів, у 1990 році – 50 тисяч донгів, у 1994 році – 100 тисяч донгів.
2003 року відбулася чергова емісія купюр. У зверненні вперше з’явилася банкнота номіналом 500 тисяч донгів. Сучасні банкноти В’єтнаму виготовляються вже не з бавовняного паперу, а із зносостійкого полімерного матеріалу.
В даний час монети практично припинили ходіння, а грошова система В’єтнам стала суто банкнотною.
