Радянські монети (спочатку РРФСР, а після СРСР) випускалися трохи більше семи десятиліть. За цей час виробилися чіткі стандарти їх діаметра, товщини, оформлення та маси. Втім, революційні трансформації металу, розміру та ваги відбулися лише під завісу існування Радянського Союзу та у перше десятиліття їхнього карбування.
Скільки важать півкопійки СРСР?
Через рік після закінчення грошової реформи Сокольникова та повернення в обіг лінійки монет від мідної копійки до срібного рубля виникла потреба в номіналі, що дорівнює половині копійки. Її карбування проводилося за царськими стандартами в 1925, 1927 і 1928 роках.
Навіть, після переходу дрібних номіналів з важкої міді на алюмінієву бронзу півкопійки залишили без змін (хоча нумізматам відомі і пробні екземпляри в різних металах).
Ця невелика монетка важила 1,64 грами.
Після 1928 року фракції копійки більше випускалися. При проведенні реформи 1961 року знову виникла потреба в номіналі, меншому копійки (наприклад, наприкінці 50-х років ціна телефонної розмови автоматом дорівнювала 15 копійок). Тому при розробці нового монетного ряду в ньому передбачили напівкопійковий номінал. Однак до моменту введення нових грошей в обіг від нього вирішили відмовитися, округливши ціни (з січня 1961 року розмова по телефону-автомату оплачувалася двушкою). Для історії залишилися лише два типи пробників із мідно-цинкового сплаву вагою 0,89 та 0,63 грама.
Скільки важить 1 копійка?
В 1924 новий монетний ряд починався з копійчаної монети. Її розмір і вага – 3,27 грами – точно відповідали аналогічному номіналу Російської імперії.
Тираж з датою наступного року був дуже малий, оскільки планувалося введення легких монет меншого розміру.
Стандартна вага копійки з алюмінієвої бронзи дорівнювала 1 граму.
При реформі 1961 року копійки почали карбувати з латуні. При цьому вага їх залишилася незмінною.
У 1991 році, незважаючи на ціни, що рвонули вгору, радянський уряд не планував відмову від копійок. Доказом служить ленінградська пробна копійка із сталі плакованої латунню вагою 1,34 грами з датою «1992», але на той час СРСР припинив існування. Пробник такої ж ваги з тією ж датою випущено і Москвою, але на його аверсі вже була символіка Російської Федерації.
Скільки важать 2 копійки?
Карбування царських мідних монет було прив’язано до монетної стопи. З 1867 з пуду міді належало карбувати монети на суму 50 рублів. Тому вага мідних монет зростала кратно номіналу.
Виходячи з цього вага перших двокопійкових монет (1924-1925 рр.) становила 6,55 грама .
З 1926 метал всієї молодшої групи номіналів за винятком півкопійки змінили з міді на алюмінієву бронзу, а при реформі 1961 ним стала латунь.
У цей період нормативна вага двох копійок дорівнювала 2 грами.
Скільки важать 3 копійки?
Мідні трикопійчані монети СРСР відомі лише з датою «1924». Їхня вага – 9,8 грама (втричі більше, ніж у мідної копійки).
Як і інших дрібних номіналів, вага цієї монети з 1926 року дорівнювала її номіналу, незважаючи на матеріал (алюмінієва бронза чи латунь), тобто 3 грама .
У разі трикопійчаних монет вага відіграє вирішальне значення при визначенні перепутень по металу. Якщо монета має не жовтий, а світло-сріблястий колір, при цьому показуючи на терезах масу, приблизно рівну трьом грамам, то перед нами не рідкісна перепутка, а рядова монета з покриттям. Користуючись схожістю діаметра з 20-копійчаною монетою, школярі СРСР часом обманювали продавців, кидаючи на прилавок замість двогривенного трьохкопійчану монету.
Вага монети 5 копійок?
Як і царські п’ятаки, радянські мідні монети п’ятикопійчаного номіналу важили 16,38 грама.
Оскільки частину тиражу карбували в Англії, міг з’явитися і полегшений варіант із бронзи, запропонований іноземними фахівцями. Проте радянська сторона наполягла на чистій міді. І все ж влада країни Рад швидко зрозуміла, що прив’язка до мідної стопи стала архаїкою, і перейшла на алюмінієву бронзу, а потім на латунь.
З 1926 по 1991 рік вага п’ятикопійчаної монети дорівнювала 5 грам . Якби Радянський Союз не розпався, у 1992 році, можливо, в обороті з’явилися б п’ятачки нового формату зі сталі, плакованою латунню, вагою 1,95 грам. Про плани уряду, що не відбулися, ми можемо тепер судити лише з пробних екземплярів.
Скільки важать 10 копійок?
Карбування перших срібних радянських монет почалося наприкінці 1921 року і теж вироблялося за царськими стандартами: 500-а проба срібла (лігатурою служила мідь) та 1,8 грама ваги для монети номіналом 10 копійок.
На початку 30-х років дороге срібло замінили мідно-нікелевим сплавом мельхіор, проте вага гривенника не змінилася.
У ході фінансової реформи Хрущова мельхіор змінили ще один мідно-нікелевий метал – нейзильбер. Перші такі гривеньники були з датою «1958», але через перенесення реформ майже весь тираж знищили.
Вага «десятчика» з нейзильбера, що карбувався до 1991 року включно – 1,6 грама.
1991 року з’являється новий монетний ряд (так звані «Монети ГКЧП»), наймолодшим номіналом якого зробили залізні 10 копійок із плакуванням. Вони важили 2 грами .
Скільки важать 15 копійок?
Доля п’ятиалтинного повторює шлях його молодшого побратима. РРФСР починає випуск білонних монет вагою 2,7 грама. У 1924 році на них з’являється символіка СРСР, проте характеристики монети незмінні.
У 1931 році починається масове карбування мельхіорових монет.
У 1961 році оновлені 15 копійок трохи полегшали у зв’язку зі зміною сплаву і стали важити 2,5 грами.
Скільки важать 20 копійок?
Срібні двогривенні масово карбувалися до 1931 року включно, а останньою датою цих монет із мельхіору стала «1957». І срібло, і мельхіор важили однаково – 3,6 грама.
Перехід на нейзильбер полегшив монетку на ті самі 0,2 грама. У період з 1961 по 1991 рік двогривенний важив 3,4 грами.
Серед останніх пробних радянських монет з датою «1992» є і 20 копійок зі сталевою серцевиною та латунним плакуванням. Важив цей рідкісний зразок 4,04 грами.
Скільки важать 50 копійок?
Для Російської імперії півтинник був вже не розмінною монетою, а банківською, тож карбувався із високопробного срібла.
Перші радянські 50 копійок (1921-1922 рр.) та полтинники (1924-1927 рр.) слідували закладеним традиціям. Важили ці монети 10 грам, у тому числі на срібло припадало 90%.
Далі використовувати срібло вважали недоцільним. Одна з найдорожчих монет СРСР – мельхіорові 50 копійок 1929, що збереглися в єдиному екземплярі. Масового карбування не трапилося, оскільки монети великого номіналу вирішили до монетного ряду не включати.
Відродження номіналу могло статися на початку 40-х. Відомі кілька варіантів пробних 50 копійок з датою «1941», проте розпочалася війна, і модернізацію лінійки монет СРСР відклали.
У звичному для мешканців пізнього Радянського Союзу вигляді 50 копійок вперше викарбували у 1953 році. Однак варіант визнали громіздким і, зберігши оформлення, зменшили діаметр і вагу.
У 1958 та 1959 pp. почалося їхнє масове карбування, але майже всі монети відправили на переплавку. У обороті ці 50 копійок з’явилися лише 1961 року з масою 4,4 грама.
З 1964 року на гурті карбувався номінал і дата випуску, але на вагу це ніяк не вплинуло. У 1991 році до важких 50 копійок додався їхній маленький варіант, що виявився вдвічі легшим – 2,2 грама .
Вага рублевої монети
У лінійці перших радянських монет найважчою позицією став карбованець – 20 грам . Чистого срібла в ньому було 18 грам, тому що метал брали 900 проби.
Після 1924 року повсякденний рубль зі срібла не карбували. Монету замінили казначейським білетом аналогічного номіналу.
Рублева монета могла повернутися в обіг за грошової реформи 1947 року. Існують пробники з датами «1947» і «1949», але відомості про них мізерні, а вага невідома.
Річний рубль пізнього СРСР – це важка монета в 7,5 грам . При введенні монет нового зразка (“лінійка ГКЧП”) рубль сильно зменшився і теж наполовину полегшав – до 3,7 грама .
За винятком монет першої половини 60-х карбованці-річники в обороті зустрічалися нечасто. Їх замінювали ювілейні монети.
Процес їхнього становлення проходив непросто, що можна побачити за вагою. Перший пам’ятний рубль “ХХ років Перемоги над фашистською Німеччиною” важив 9,85 грама. Наступний («50 років радянської влади») поважчав до 11,25 грама. До вікового ювілею Ілліча (1970 р.) вагу ювілейного рубля змінили до 12,8 грама , що стало стандартом.
У 1975 році зник жовтуватий відтінок, тому що для ювілейних монет почали використовувати мельхіор, а не нейзильбер. Але (на відміну від повсякденних монет) зміна складу металу на вазі не позначилася.
Вага монети 2 рублі
Ця монета є далеко не в кожного. Номінал у побуті так і не з’явився, залишившись іррегулярним випуском. Монети номіналом вище рубля планувалися Н.С. Хрущовим для здійснення покупок за допомогою торгових автоматів, які він побачив під час візиту до США.
2 рублі 1958 року зі знищеного тиражу важили 9,9 грама .
Скільки важать 3 рублі?
Найрідкісніший представник лінійки 1958 важив 14,3 грама .
Однак, з 1987 року цей номінал втілився у вигляді пам’ятно-оборотної монети майже з таким самим значенням маси – 14,35 грама.
Державний банк СРСР встиг випустити лише три ювілейні трирублі («70 років Великої Жовтневої соціалістичної революції», «Вірменія» та «50 років розгрому німецько-фашистських військ під Москвою»). Остання з них мала стати першою позицією величезної серії, присвяченої півстолітньому ювілею Перемоги. Але через розпад СРСР цю серію карбували вже на замовлення Банку Росії.
Вага монети 5 рублів
Монета іррегулярного випуску 1958 важила 16,9 грама . У обороті вона не могла зустрічатися. Однак з рублевих номіналів даної лінійки вона найпоширеніша, якщо судити з нумізматичного ринку.
Перша ювілейна п’ятирублівка з’явилася до 70-річчя Жовтня, маючи рекордну вагу – 29 грам . Монету вважали важкою та незручною (не дарма у колекціонерів вона зветься «Шайба»).
Всі інші п’ятирублівки карбували з меншим діаметром і масою 19,8 грама.
1991 року стартувала біметалічна серія «Червона книга». Перші позиції мали п’ятирублевий номінал і важили 6,25 грама . У тому ж році з’явилися і повсякденні мідно-нікелеві 5 рублів (чеканкою займалися обидва двори). Їхня вага становила 5,3 грама.
Скільки важить монета 10 рублів?
Цікавим фактом можна вважати, що монета даного номіналу могла з’явитися наприкінці 40-х. У каталозі А. Федоріна є відомості про пробник з датою «1949 рік», але вага його невідома.
10 рублів стали першою повсякденною біметалічною монетою, що з’явилася 1991 року. Вага такої десятирублівки дорівнювала 6,1 грама .
Можна згадати не останні роки існування СРСР, а перші. Саме тоді ще з символікою РРФСР викарбували золоту монету червонець («Сіяч»), аналогічну параметрам десятирублівці Миколи II. Важив «Сіяч» 8,6 грама , але так як для карбування використовували золото 900-ї проби, то чистого металу в червінці 7,742 грами (лігатурою тут, як і для радянського білона, виступає мідь).
