Вироби радянських артілей займають особливу нішу, коли вироби не можна зарахувати до народних промислів, але вони явно відрізняються від предметів, випущених серійно мільйонними тиражами. Життя більшості артілей не було тривалим. Все залежало від кістяка майстрів, які організовували і виробництво, і збут. Іноді артілі було вигідніше існувати самостійно, інколи ж її працівники вливали в інший колектив, приносячи туди свої знання, досвід і напрацювання. І попередні предмети починали продавати під іншою назвою.
Прикладом такого ланцюжка виробничих відносин може виступити заснована в 1947 північноосетинська артіль «Разнопром», яка поглинула артіль «Бытремонт», яка виробляла товари народного споживання зі срібла.
Історія артілей «Бытремонт» та «Разнопром»
Промислово-виробнича артіль «Бытремонт» була створена у 1936 році у Владикавказі – столиці Північно-Осетинської автономної області. На той час місто вже п’ять років носило ім’я революціонера Серго Орджонікідзе. Держава вітала утворення промислово-виробничих артілей, оскільки саме ці невеликі підприємства могли власними силами в короткий термін налагодити побутове обслуговування населення та запропонувати різноманітні господарські та повсякденні товари. У той же час мала на меті витягнути кустарів-одинаків з особистих майстерень і збити їх у благонадійний робочий колектив. На зібрані артіллю кошти вже можна було купити сучасну техніку, що позбавляло монотонної низькопродуктивної ручної праці. До того ж утворювалися робочі зв’язки між артелями і великими підприємствами, оскільки останні надавали як сировину відходи виробництва (це позбавляло витрат з утилізації).
Підпорядкована Управлінню промислової кооперації Північно-Осетинської АРСР артіль «Бытремонт» бралася відразу за безліч напрямків. Сюди брали майстрів широкого профілю, здатних працювати кількох ділянках. Тому не варто дивуватися, що вона робила ліжка, бляшані та слюсарно-механічні вироби, а також спеціалізувалася з вулканізації автогуми та зварювальних робіт. Був у її складі і ділянку, яка виробляла ювелірні вироби. В основному це були підсклянники та набори столових приладів, зроблені зі срібла з чорнінням.
Та у якийсь момент стало зрозуміло, що дрібне підприємство не має великих перспектив. На середину 1950-х гг. ухвалили рішення про укрупнення шляхом злиття з іншою артіллю. До того ж політику укрупнення декларувала сама держава. За даними Центрального державного архіву Республіки Північна Осетія — Аланія згідно з постановою Ради промислової кооперації СОАССР артіль «Бытремонт» влилася в артіль «Разнопром» з 1 січня 1956 року.
Щодо основного асортименту підсклянників та столового срібла зміна вивіски пройшла майже непоміченою (змінилася лише одна літера в клеймі-іменнику). Для артілі «Разнопром» укрупнення пішло на користь, збільшивши оборотні кошти та надавши нового імпульсу діяльності. Згідно з довідником 1959 року, в артілі «Разнопром» на той момент працювала 181 людина, включаючи 37 спеціалістів з художньої обробки металу, яку, як і раніше, складав випуск предметів зі срібла з черню. Загальний річний випускати продукцію становив 8 561 500 рублів, у тому числі частку художньої обробки металу припадало 1 520 500 рублів.
Іменники артілі «Разнопром» зустрічаються до 1960 року включно. Далі була чергова організація, що перетворила артіль з 1961 року на Художньо-галантерейну фабрику Північно-Осетинської АРСР. З 1966 року вона називається «Северо-Осетинское отделение Художественного фонда РСФСР», далі перетворюється на «Северо-Осетинский творческо-производственный комбинат Художественного фонда РСФСР»
Клейма артілей «Бытремонт» та «Разнопром» за роками
Артель «Бытремонт» ставила на вироби іменник «АБ». З 1953 року до літер почали додавати останню цифру року випуску.
Артель «Разнопром» ставила на вироби іменник «АР». Пробірне клеймо зустрічається як Московської, так і Бакінської пробірної інспекції.
