Будівлю Товариства російсько-французьких заводів «Провідник», що нагадує середньовічну фортецю, почали зводити в 1915 році, щоб розмістити там виробництво, евакуйоване з Риги. Але будівництво тривало так довго, що встигла відбутися Жовтнева революція. Радянська влада розмістила у виробничому комплексі заводи «Металіст» і «Прожектор», а 1928 року частину площ віддали щойно заснованому Московському Електрозаводу, завданням якого стало забезпечення виконання плану ГОЕЛРО.
Історія заводу АТЭ-1
25 грудня 1929 року було створено виробничо-технічний відділ Московського електрозаводу Державного електротехнічного тресту. Цей день вважається датою заснування АТЭ-1. В 1928 році почалася колективізація, яка виявила гострий дефіцит сільськогосподарської техніки. Адже лише оснащені нею господарства могли довести перевагу колективної роботи. Авіапромисловість, що зароджувалася, теж вимагала безліч деталей, оскільки з-за кордону їх ввозити було невиправдано дорого. Співробітники відділу проектували обладнання для авіації та тракторів, а також розробляли методи його впровадження у серійне виробництво.
В 1932 відділ реорганізують в самостійне підприємство – Московський завод автотракторного електрообладнання (або коротко «Завод АТЭ-1»). Саме його силами випущено перші радянські магнето, а незабаром до них додалося виробництво генераторів та стартерів. Крім того, на заводських площах робили реле-регулятори та інше електроустаткування для автомобілів та сільськогосподарської техніки (тракторів та комбайнів). Асортимент постійно зростав разом із заводом, чия потужність до 1940 року зросла в одинадцять разів.
Серйозного удару по колективу завдала Друга світова війна, оскільки в радянську армію забрали близько 900 чоловік, і приблизно третина з них не повернулася, загинувши в боях. Німецька армія, що наблизилася до Москви, змусила перевезти все найважливіше обладнання в Куйбишев.
Післявоєнний період знаменується відновленням колишнього обсягу виробництва. До каталогу виробів додаються нові позиції: праски, електромотори для пральних машин, побутові ваги, стартери та генератори для автомобіля «Жигулі». Цьому сприяє заміна колишнього обладнання на високопродуктивне, проведене у 1970-ті роки.
На початку 1990-х років тут серійно виробляли майже сто видів електромашин та електроапаратури. Головним напрямом традиційно залишалися електродвигуни, генератори та реле-регулятори. Завод співпрацював з такими гігантами радянської промисловості, як ЗІЛ, ГАЗ, АЗЛК, ПЗ «Кіровський завод» та Ростсільмаш. У 1993 році підприємство пройшло приватизацію і стало акціонерним товариством, зберігши колишню назву.
Масштабні моделі автомобілів заводу АТЭ-1
Масово завод АТЭ-1 випускав лише дві моделі легкових автомобілів: A-10 Maserati Mistral 3700 Coupe та Autobianchi Primula. Обидві є ремейками фірми Mebetoys. Виробництво стартувало в 1978 році і тривало до середини 1990-х років. За деякими відомостями, в 1988 році на заводі АТЕ-1 вироблено також дослідну партію моделі Fiat 1100R.
Перші два роки модель «Мазераті Містраль-Купе» була з хромованими бамперами, а колеса мали металеві спиці. З 1980 спиці на колесах стали пластмасовими, а бампер покривали білою фарбою. З 1982 року на днищі стали проставляти ціну (3 рублі 50 копійок) та емблему підприємства. З 1992 року ставити ціну перестали. Упаковка має три основні типи коробок, кожна з яких має версії з різним кольором та написами.
Ранні випуски моделі “Автобіанки Примула” легко відрізнити за наявності рамок дверного скла. Пізніше дверцята були вже без них. Перші партії комплектувалися хромованими металевими бамперами, які незабаром замінили на пластик. До 1980 року цей ремейк не мав написів на днищі. З 1982 року на днищі проставлялися заводська емблема, назва моделі, значення масштабу та роздрібна ціна. З 1992 року емблему заводу і ціну з днища прибрали, а написи (масштаб і назва моделі), що залишилися, пересунули на інше місце.
Клеймо заводу АТЕ-1
