З 1912 року розпочинається історія знаменитого ювелірного підприємства – «Російські самоцвіти», створеного за вказівкою останнього російського імператора Миколи Другого. При цьому завод був створений не з нуля. Ще за Петра Першого, 1721 року, з’явилося державне ювелірне підприємство – «Імператорська гранільна фабрика», де виготовлялися ювелірні вироби з дорогоцінним камінням – саме її досвід багато в чому спирався створений 1912 року завод «Російські самоцвіти».
На заводі з моменту його заснування працювали професійні працівники, найкращі каменерізи, гранильники та ювеліри.
За царської влади «Російським самоцвітам» довелося попрацювати лише кілька років.
Як і інші великі підприємства, після приходу до влади більшовиків завод був націоналізований, але продовжив активну роботу, інтенсивно розвиваючи масштаби виробництва як приватного споживача, так держави. Так, вже до тридцятих років завод «Російські самоцвіти» мав філії в інших містах СРСР, а в 1935 силами заводу був виготовлений перший варіант одного з символів Радянського Союзу – кремлівських зірок з серпом і молотом, прикрашених дорогоцінним камінням.
Незважаючи на всю пишність і розкіш зірок, виконаних «Російськими самоцвітами», на вежах Московського Кремля вони пробули недовго – лише 2 роки. Вже в 1937 році через невідповідність величини щодо загального архітектурного ансамблю (вони були набагато більші від тих зірок, що можна бачити сьогодні) і через те, що дорогоцінна обробка швидко тьмяніла від впливів зовнішнього середовища, було прийнято рішення замінити їх на інші, звичні всім з того часу – «рубінові».
Виконували «Російські самоцвіти» та інші подібні масштабні державні замовлення. Наприклад, підприємством була виготовлена грандіозна мозаїка «Індустрія соціалізму» – карта СРСР розміром 27,5 квадратних метрів, виконана з дорогоцінного та напівдорогоцінного каміння.
У роки другої світової війни основне виробництво, що розташовувалося в Ленінграді, було евакуйовано, потужності перенаправлені на військові потреби, багато працівників пішли на фронт.
Після війни роботу з дорогоцінним камінням і металами було відновлено, обсяги виробництва ювелірних виробів зростали, відкрилася мережа магазинів, в асортименті яких була не тільки дорога продукція з дорогоцінним камінням, а й недорога «поточна» (наприклад, обручки, які завод випускав по 2 -3 сотні тисяч на місяць). Виготовлялися також «Російськими самоцвітами» предмети побуту та інтер’єру – столовий посуд, портсигари, підсклянники, статуетки тощо.
У шістдесятих роках на базі «Російських самоцвітів» було відкрито Науково-дослідний інститут, де розроблялися нові методи роботи з дорогоцінним камінням та металами та стандарти виробів, що дотримуються і донині.
Підприємство «Російські самоцвіти» продовжило свою роботу і після розпаду СРСР і функціонує до цього дня, встигнувши таким чином попрацювати вже в трьох епохах: в Російській імперії, Радянському Союзі і в пострадянській сучасній росії.
Клейма (іменники) «Російських самоцвітів»
Для ювелірних виробів замість слова “клеймо” частіше використовується “іменник”. Букви «РС» у його складі були до 1958 року, пізніше до іменника додавалася цифра року, а ще пізніше – точки перед цією цифрою. Літери «РС» змінювалися на інші через реструктуризацію підприємства.
В 1980 замість літер використовується зображення граненого кристала. У каталозі він замінений літерою “Т”. А “0” – це не буква, а нуль, що означає 1980 рік.
З 1981 замість літер використовується емблема, навколо якої досі точаться суперечки. Менша частина дослідників вважає її стилізацією літери “Т”, а велика – оригінальним позначенням якоря – одного з геральдичного символу Санкт-Петербурга (за радянських часів – Ленінграда). У каталозі вона тут і надалі замінена літерою “Т”.
З 2001 року дата виготовлення стала позначатись літерою, стартувавши з “А”. Це перший символ іменника. У прикладі нижче за літеру “І” позначає 2008 рік. Другий символ іменника означає шифр державної інспекції пробірного нагляду, у якій виробник поставлено спеціальний облік. У разі літера ” Л ” показує нам Північно-Західну інспекцію (м. Санкт-Петербург). Заключним символом залишається вже знайома нам емблема якоря.
