Добровільне товариство ДОСААФ було наступником ОСОАВІАХІМу, що розділився у 1948 році на три організації: товариство сприяння армії (рос. ДОСАРМ), товариство сприяння авіації (рос. ДОСАВ) та товариство сприяння військово-морському флоту (рос. ДОСФЛОТ).
Цими оборонними організаціями випустили невелику кількість нагрудних знаків. У кожному оборонному товаристві була потрібна спеціальна матеріально-технічна база та управлінський апарат, що створювало додаткові витрати на їх утримання. Тому вже 1951 року постановою Ради міністрів СРСР було вирішено об’єднати їх задля більш ефективного сприяння обороні.
Так, 20 серпня (1951 р.) у Радянському союзі було утворено ДОСААФ. На це товариство покладалися два основні завдання: а) підвищувати рівень військово-спортивної підготовки молоді (насамперед допризовного віку) з метою оборони СРСР; б) пропаганда та поширення серед населення військово-технічних знань з усіх родів військ. Тому було випущено безліч нагрудних знаків за участю обох монетних дворів (Московського та Ленінградського). Положення про нагрудні знаки затверджувалися на засіданнях ЦК ДОСААФ.
Членські та нагородні знаки ДОСААФ
1952 року організація подбала про вручення своїм членам нагрудних значків.
Членський знак мав форму овалу, облямованого лавровим вінком. Верхня частина знака має вигляд розгорнутої стрічки з рельєфним написом “ДОСААФ СССР” на червоному тлі. Під стрічкою розташоване опукле зображення літака, що летить. У центрі знака знаходиться композиція з перехрещеної гвинтівки та автомата (ППШ), поверх яких розташована зірка з серпом та молотом, покрита прозорою червоною емаллю. З-під зірки виходить опукле зображення вертикального якоря, що накриває вінок рогами. Внутрішнє поле знака вкрите білою глухою емаллю. Металева поверхня значка покривалася штучним позолоченням. У перші роки ці знаки виготовлялися з латуні (бронзи), але з кінця 60-х років їх стали виготовляти з алюмінію (з покриттям холодною емаллю). Згодом було зменшено розмір значків (до 14 на 19 мм.). Знаки носилися на шпильці. Їхня ринкова вартість мінімальна через їхній великий тираж.
Для відзнаки членів організації, які ведуть активну громадську та тренерську роботу, було започатковано спеціальний значок.
Він мав форму круглого медальйону, верхню частину якого оточено лавровим вінком, а нижню половину вкрито розгорнутою стрічкою з рельєфним написом: «ИНСТРУКТОР ДОСААФ» на червоному тлі. Над верхньою частиною знака розташоване рельєфне зображення горизонтально розгорнутого прапора товариства (з членським значком і горизонтальною стрічкою на червоному тлі, і з держаком). На внутрішньому полі медальйону знаходиться рельєфне зображення п’ятикутної зірки з серпом та молотом у центрі, вкрите прозорою червоною емаллю. Навколо зірки зображено рифлений фон. Поверхня знака вкрита декоративним золоченням.
Для відзнаки членів товариства, які досягли найвищих спортивних результатів, було засновано спеціальний знак. Він повністю повторював значок майстра спорту, що існував в СРСР. Знак був квадратної форми, з червоним кантом на його нижній половині та написом (в три рядки): «МАСТЕР СПОРТА ДОСААФ». У верхній частині розташоване опукле зображення горизонтального вінка з лаврового листя, перевитого червоною стрічкою; у його центрі знаходиться рельєфна червона зірочка, вкрита червоною емаллю. Над цим вінком розташована опукла абревіатура «СССР». Поверхня знака вкривалася гальванічним оксидуванням.
Для заохочення членів товариства за активну діяльність з виконання покладених на нього завдань у 1952 році було засновано нагородний знак.
Він мав форму ромба, накладеного на лавровий вінок. Ромб мав широку облямівку, покриту бірюзовою емаллю. Поверх внутрішнього поля роба розміщувалася накладна композиція з якоря, поверх якої знаходиться рельєфне зображення п’ятикутної гранованої зірки (з серпом і молотом у центрі); зірка покривалася прозорою червоною емаллю, а якір покривався гальванічним оксидуванням. Поверх верхньої частини ромба розташовувалась розгорнута стрічка з рельєфним написом «ДОСААФ СССР» на білому тлі. Поверх нижньої частини ромба розташована стрічка з легендою нагороди: «ЗА АКТИВНУЮ РАБОТУ» на червоному тлі. Під стрічкою знаходиться опукле зображення авіаційної емблеми – пропелер із крилами. Поверхня знака вкривалася декоративним золоченням. Ринкова вартість – мінімальна через їхній великий тираж.
До 1958 року цей знак вважався найвищою нагородою ДОСААФ. У 60-70-х роках випуск цих знаків продовжився, але з алюмінію.
Крім того, існував варіант цього знака розміром 56 на 92 мм для нагородження трудових колективів, що відзначилися, в організаціях ДОСААФ. Він кріпився на прапорі трудового колективу.
У 1958 році було введено новий зразок нагородного знака, який відповідав зовнішньому вигляду (тобто був схожий) до державних нагород (орденів). Він мав форму п’ятикутної зірки з граненим промінням, покритим нікелюванням (срібленням). У центрі зірки знаходився медальйон із подвійним обідком. На внутрішньому полі медальйону розташований напис (в два рядки) «ДОСААФ СССР», а під ним знаходиться рельєфне зображення лаврової гілки. Внутрішнє поле медальйону вкрите напівпрозорою червоною емаллю. Верхня частина обода медальйону прикрашена опуклими точками, а на нижній його частині знаходиться опуклий напис: «ПОЧЕТНЫЙ ЗНАК». Знак носився на прямокутній колодці із червоною стрічкою. Колективи нагороджувалися таким же почесним знаком, але більшого розміру (6 см.) та з покриттям білою емаллю абревіатури «СССР» та окантовки навколо медальйону.
У 1967 році ДОСААФ відзначав 40-річчя свого предтечі – ОСОАВІАХІМу. З цієї нагоди вирішили вручати значки нагороди. Вони повторювали зовнішній вигляд почесних знаків, але в центрі медальйону було вміщено рельєфне зображення «40 лет» (слово ««лет» вписано в цифру нуль), а навколо медальйону розташовувався опуклий напис: «ДОСААФ СССР / ПОЧЕТНЫЙ ЗНАК». Знак також носився на квадроколодці.
З 1973 року знову запроваджувався новий зразок почесного знака. Тепер він був медальйон, розташований між п’ятьма граненими променями зірки. Між променями зірки знаходиться гранений штрал (як на деяких орденах). Медальйон складався з внутрішнього медальйону та широкої окантовки навколо нього. На малому медальйоні була зображена написом «СССР» та лаврова гілка на червоному тлі; навколо цього медальйону, на поверхні канта, розташовувався рельєфний напис: «ДОСААФ / ПОЧЕТНЫЙ ЗНАК» на білому тлі. Знак покривався декоративним золоченням. Носився на квадроколодці. Ці знаки декорувалися холодною емаллю (синтетичною фарбою). Їхня ринкова вартість мінімальна.
1977 року з нагоди ювілею ОСОАВІАХІМу було засновано спеціальний знак, що повторював зовнішній вигляд почесного знака, але із зображенням на внутрішньому медальйоні цифри «50». Також запроваджено ідентичний знак для нагородження колективів, але більшого розміру і без квадроколодки.
У 1968 році було засновано знак для членів ДОСААФ, які успішно пройшли курси навчання та підготовки за навчальними програмами товариства. Значок представляв собою фігурний щит з рельєфною окантовкою, по обидва боки якого знаходиться рельєфне зображення слабо виступаючого лаврового листя. У центрі знака знаходиться рельєфне зображення п’ятикутної червоної зірки з серпом і молотом, оточеної червоною стрічкою з написом: «ЗА ОТЛИЧНУЮ УЧЕБУ». Над цією емблемою розташований опуклий напис (в два рядки) «ДОСААФ СССР», а під емблемою зображено рельєфний картуш в оточенні дубового листя. Поле щита вкрите білою емаллю. Металева поверхня знака вкрита декоративним золоченням. Ринкова вартість значка мінімальна через їхній великий тираж.
У 1981 році рішенням голови ДОСААФ було запроваджено новий зразок цього значка.
Кваліфікаційні знаки ДОСААФ
На початку 1952 року ДОСААФ затвердив розроблені нормативи спортивно-технічної класифікації радіоспортсменів.
Найвищою категорією у радіоспорті було звання майстра. Цей знак мав форму ромба з блакитною широкою облямівкою, покладеного на вінок з лаврового листя. На його верхній частині розміщується розгорнута стрічка з написом “ДОСААФ” на червоному тлі. Під стрічкою знаходиться рельєфна абревіатура “СССР”, а над стрічкою – п’ятикутна червона зірочка. Поверх нижньої частини знака розташована фігурно розгорнута стрічка з рельєфним написом «МАСТЕР» на червоному тлі. У центрі знака знаходиться опукле зображення емблеми радіозв’язку – червона зірочка з крилами та стрілами-блискавками (згори та знизу). Внутрішнє поле ромба вкрите білою глухою емаллю. Знак покривався декоративним золоченням.
Композиція цього знака послужила основою розробки проекту нагородного знака зр. 1955 (За активну роботу в ДОСААФ).
Знак 1-3 розрядів мав форму медальйону, верхня частина якого оточена лавровим вінком із опуклим зображенням серпа та молота. Нижня частина знака облямована стрічкою з написом «ПЕРВЫЙ (ВТОРОЙ; ТРЕТИЙ) РАЗРЯД» на червоному тлі. Для другого розряду стрічка покривалася прозорою блакитною емаллю, а для третього розряду – зеленою. По центру знака розташоване опукле зображення емблеми радіозв’язку, що крилами заходить на лавровий вінок. Над верхньою частиною знака знаходиться картуш з написом «ДОСААФ СССР» на білому тлі. Знак покривався декоративним золоченням.
Для суддів радіоспорту також запроваджено нагрудні знаки. Вони мали форму круглого медальйону, по верхньому контуру якого розміщено розгорнуту стрічку з написом «ДОСААФ СССР» на червоному тлі, а під нею – напис «СУДЬЯ». У нижній частині знаходиться напис у два рядки: «ВСЕСОЮЗНОЙ (РЕСПУБЛИКАНСКОЙ; ПЕРВОЙ; ВТОРОЙ; ТРЕТЬЕЙ) КАТЕГОРИИ». За зовнішнім контуром нижньої половини знака розташоване опукле зображення лаврового вінка, що слабо виступає з-під медальйону. У центрі знака знаходиться малий медальйон; на знаках судді всесоюзної категорії він покривався червоною емаллю, на знаках судді республіканської категорії – блакитною емаллю, а на знаках суддів 1-3 категорій – бірюзовою. Поверх центрального медальйону розташовувалося рельєфне зображення емблеми радіоспорту.
У СРСР будь-який бажаючий міг відвідувати школу ДОСААФ для навчання водінню. У зв’язку з цим було засновано кваліфікаційні знаки для водіїв авто- та мототранспортних засобів. Ці знаки мали форму круглого медальйону з рельєфною крученою окантовкою. У центрі знаходилося накладне опукле зображення мотоцикліста на мотоциклі чи автомобілі. Над цією накладкою зображувався напис «ДОСААФ СССР», а під накладкою – напис (в два рядки): «ВОДИТЕЛЬ МОТОЦИКЛА/АВТОМОБИЛЯ». На знаку для мотоциклістів все поле медальйону покривалося глухою синьо-блакитною емаллю, а на значку для автомобілістів – білим. Після 60-х років ці знаки стали виготовляти цільноштампованими (без накладного елемента) та з алюмінію.
З 1958 року стали вручати нагрудний знак членам ДОСААФ, які успішно склали залік у авімодельній справі. Він був круглим медальйоном, поверх нижньої кромки якого розташована розгорнута стрічка з написом «АВИАМОДЕЛИСТ» на синьому тлі. На верхній частині медальйону розташоване рельєфне зображення горизонтально розгорнутого прапора (з держаком) ДОСААФ, вкрите прозорою червоною емаллю. Поле медальйону покривалося глухою бірюзовою емаллю, а поверх медальйону знаходилося рельєфне зображення літака, що летить літаком, крила і хвіст якого покритий глухою білою емаллю.
Також у ДОСААФ активно розвивали планерний спорт.
З 1958 року членам товариства, які успішно пройшли спортивну підготовку на одномісному планері, ручався спеціальний знак. Він був круглий медальйон з широкою облямівкою, вкритою білою емаллю. у верхній частині цього обода розміщувалося зображення п’ятикутної червоної зірочки, по обидва боки якої розташовано напис «ДОСААФ / СССР». На нижній частині білого обода знаходиться рельєфний напис «ПЛАНЕРИСТ». Усередині білого обода розташований малий медальйон, покритий глухою бірюзовою емаллю, поверх якого знаходиться рельєфне зображення планера, що летить на тлі хмарини (покритої білою емаллю).
Крім того, запроваджувалися кваліфікаційні знаки для інструкторів, які виконали на планері фігури найвищого пілотажу. Ці знаки повністю повторювали значки для планеристів, але із додаванням під нижньою частиною медальйону фігурної двосторонньої (симетричної) планки із зазначенням класу арабською цифрою («1-3») і натомість синій емалі; по обидва боки від цифри розміщувався напис: «ИНСТР/УКТОР». Вся планка покривалася штучним позолоченням.
У ДОСААФ не забували і про підтримку навчання своїх членів морської справи. У 1955 році було введено значок для підлітків. Він мав форму круглого медальйону з широкою облямівкою, на верхній частині якої розташовувався напис: «ЮНЫЙ МОРЯК» на білому тлі, а на нижній частині – напис «ДОСААФ СССР» на червоному тлі. Всередині цієї облямівки знаходилося зображення морського корабля (на блакитному тлі) на хвилях, покритих синьою емаллю.
Для членів ДОСААФ, які успішно склали залік для порятунку на водах, вводився спеціальний знак. Він мав форму круглого медальйону, накладеного на два схрещені якорі. Над верхньою кромкою медальйону знаходиться опукла абревіатура «ДОСААФ СССР». На медальйоні розташований обід, що нагадує рятувальний круг. На його верхній частині знаходиться рельєфний напис «ДРУЖИННИК» на білому тлі, а на нижній частині – напис «СПАСАТЕЛЬ» на червоному тлі. Усередині обода розташоване зображення моря, поверх якого розміщена рельєфна фігура рятувальника, що пірнає. Морські хвилі вкриті синьою емаллю, а небо – бірюзовою. Поверхня знака вкривалася декоративним золоченням.
У 1958 році ДОСААФ розробив військово-спортивний комплекс «Готов к ПВО».
Членам товариства, які успішно склали залік за нормативами протиповітряної оборони, вручався нагрудний значок. Він мав форму прямокутника із закругленим нижнім лівим кутом. Основна частина знака являла собою майданчик із горизонтальною насічкою, на якій розташоване опукле зображення схрещеного серпа та молота та зірочки над ними. Цей майданчик зліва та знизу оточений планкою з рельєфним написом «ГОТОВ К ПВО» на синьому тлі. Вручення цих знаків було припинено у 1966 році. Ринкова вартість таких символів мінімальна.
Для відзнаки членів ДОСААФ, які успішно ведуть раціоналізаторську діяльність на благо організації, у 60-ті роки було введено спеціальний значок.
Він мав складну композицію. Трикутник із рельєфним написом (на двох сторонах) «ДОСААФ СССР» на червоному тлі з двох сторін оточений символічним зображенням горизонтально розправлених крил. Поверх нижньої частини трикутника розташоване рельєфне зображення гранованої п’ятикутної зірки, накладеної на якір, що вертикально стоїть. Під рогами якоря знаходиться опуклий напис «ЛУЧШИЙ РАЦИОНАЛИЗАТОР» на нижній частині знака, що має форму півкола з облямівкою у формі зубчастої шестерні. Поверхня знака вкривалася гальванічним оксидуванням. Для кріплення знака до одягу використовували вертикальну голку.
У 70-ті роки в ДОСААФ були введені знаки класності для льотчиків та авіаційних техніків. Вони являли собою медальйон із горизонтально розправленими крилами (у рубчик). Над медальйоном (між крилами) знаходиться зображення червоної зірки. Медальйон оточений вінком з лаврового листя, а в центрі розташована накладка з опуклим зображенням емблеми спеціальності (літак; перехрещений молоток з розвідним ключем; радіоблискавки). Над цією накладкою зображено рельєфний напис «ДОСААФ» на блакитному тлі. У нижній частині медальйону знаходиться рельєфний щиток з арабською цифрою (1-3) для позначення класу.
Призові знаки ДОСААФ
Після свого утворення ДОСААФ організував всесоюзну першість з 25 видів прикладного спорту. Для нагородження переможців було випущено серію знаків чотирьох номінацій: абсолютний чемпіон, чемпіон та три призові місця. Зовнішній вигляд значків повністю відповідав композиції призових знаків ДОСАРМ. Тільки на стрічці в нижній частині знака розміщався відповідний напис: «АБСОЛЮТНЫЙ ЧЕМПИОН» (в два рядки) або «ЧЕМПИОН», а на знаках призових місць – напис «ПЕРВЕНСТВО» та римська цифра (I/II/III) під нею. У центрі знака був медальйон, на якому були зображені види спорту:
- парашут;
- гонщик на моторному човні;
- літак;
- планер;
- авіамодель;
- радіоаматор з апаратурою;
- автомобіль;
- гоночний автомобіль із водієм;
- мотоцикл із водієм;
- вітрильник;
- яхта;
- корабельна модель;
- військовий корабель;
- моряк із сигнальними прапорцями;
- моряк із канатом;
- стрибун у воду;
- стрілки з гвинтівкою.
На знаках перших випусків емблема виду спорту була накладною.
При цьому на значках різних звань використовувалася емаль різного кольору. Так на знаках абсолютних чемпіонів окантовка ромба покривалася бірюзовою емаллю, а його внутрішнє поле – білою. На знаках чемпіонів окантування ромба покривалося глухою білою емаллю, а його внутрішнє поле – червоною. На знаках перших місць окантовка ромба покривалася бірюзовою емаллю, а його внутрішнє поле – білою. На знаках для других місць окантовка ромба покривалася білою емаллю, а його внутрішнє поле – синьою. На знаках для третіх місць окантування ромба покривалося білою емаллю, а його внутрішнє поле – темно-зеленою. Поверхня знаків покривалася декоративним золоченням.
Також ДОСААФ провів першість Москви, випустивши невелику серію нагородних знаків з кількох видів прикладного спорту. Колективний знак для нагородження команди-чемпіона був круглим медальйоном, накладеним на символічне зображення прапора ДОСААФ (з написом «ДОСААФ» на його верхній частині). Прапор покритий прозорою червоною емаллю, а стрічки – білою. У нижній частині знака на підставі прапора розташований рельєфний напис «МОСКВА», а по обидва боки від нього знаходиться зображення лаврового листя, покритого зеленою емаллю. Медальйон покривався прозорою червоною емаллю поверх гільйоші. У верхній частині медальйону знаходиться рельєфний напис «ЧЕМПИОН», по обидва боки від нього зображені п’ятикутні зірочки. Поверх основного медальйону накладено медальйон меншого розміру з рельєфним зображенням Спаської вежі московського Кремля (на тлі ракети, що пролітає) і частини мавзолею.
Крім знака чемпіона, вручалися знаки за перші три призові місця. Їхній вигляд повторював композицію знаків для чемпіонів, але вони були меншого розміру. У нижній частині знака розміщувалася арабська цифра для позначення призового місця. У центральній частині знака розташовувався опуклий (накладний) медальйон із символічним зображенням спорту. На знаках за перше місце основний медальйон та планка з цифрою покривалися прозорою червоною емаллю, за друге місце – синьою, а за третє місце – синьо-зеленою.
ДОСААФ проводив змагання з окремих видів спорту. Так із вітрильного спорту вручався знак «переможця». Він представляв собою фігурний щиток, накладений на якір (роги якого виступають з-під нижньої частини щита). У центрі щита знаходиться зображення вітрильника та написи над ним: «ДОСААФ СССР». Поле щита вкрите білою емаллю, а зображення хвиль під вітрильником – бірюзове. Знак носився на декоративну планку-підвіс з рельєфним написом «ПОБЕДИТЕЛЬ» на червоному тлі. Знак для чемпіона з водного моделізму повторював зовнішній вигляд попереднього значка, але в його центрі розміщувалося зображення моделі корабля на тлі бірюзової емалі. На фігурній планці-підвісі було зображено напис «ЧЕМПИОН» на червоному тлі. Поверхня обох знаків покрита декоративним золоченням.
Спортивні змагання також проводилися в організаціях ДОСААФ у союзних республіках. Було випущено серію знаків для Казахської РСР. Вони мають форму круглого медальйону, поверх якого розташоване рельєфне зображення п’ятикутної зірки. У нижній частині знака під зіркою є напис «КАЗ. ССР» на тлі бірюзової емалі. Поверхня медальйону у просвітах між променями зірки прикрашена національним орнаментом. Зірка вкрита напівпрозорою червоною емаллю. У центрі зірки знаходиться рельєфний медальйон із мішенню у центрі. У верхній частині цього медальйону (над мішенню) зображено абревіатуру «ДОСААФ» на тлі бірюзової емалі. Під мішенню розташований напис «ЧЕМПИОН» або «I-III МЕСТО»)» на червоному тлі. На знаках за друге місце зірка покрита синьою емаллю, а третє місце – зеленою. Поверхня самої мішені вкрита білою емаллю. Поверхня знака вкрита декоративним золоченням. Такі самі знаки вручалися учасникам змагань в Узбецькій РСР. Там розміщувався напис «УЗ. ССР».
У Латвійській РСР було випущено знак для переможців змагань у стрільбі. Він мав форму ромба, оточеного лавровим вінком. На верхніх гранях ромба знаходився напис: «ДОСААФ/ЛАТВ. ССР». У центрі знака розташовувався ромб меншого розміру із зображенням стрілецької емблеми – мішені та схрещених гвинтівок. Цей ромб покривався білою емаллю. Над його верхнім кутом розташоване рельєфне зображення зірки з серпом та молотом, покритою червоною емаллю. Поверх нижньої частини знака знаходиться рельєфне зображення стрічки з написом “ЧЕМПИОН” на червоному тлі. Поверхня знака вкривалася декоративним золоченням. Цей знак носився на невеликому підвісі ромбовидної форми, у якому рельєфно зображено дату проведення змагань – «1953». Знак носився на шпильці.
У 1954 році ДОСААФ організував міжнародні змагання з мотоспорту. Знак для учасників мав форму квадрата з усіченими кутами. У центрі знаходилося опукле зображення мотогонщиків під прапором ДОСААФу, над яким розташована (півколом) рельєфна абревіатура «СССР» (при цьому всі літери відокремлені точками). Під зображенням мотогонщиків знаходиться рельєфний напис (в три рядки): «МЕЖДУНАРОДНЫЕ СОРЕВНОВАНИЯ 1954». Під датою зображено фігурну стрічку з написом «МОСКВА».
У 1955 році ДОСААФ організував проведення перших Всесоюзних багатоденних змагань з мотоспорту. Учасникам змагань були вручені пам’ятні значки. У центрі знака знаходилося накладне зображення мотоцикліста (на мотоциклі, зверненому вліво) на тлі розгорнутого прапора ДОСААФ (з пензлями). На верхній частині прапора зображено рельєфний напис (в два рядки): «ДОСААФ СССР» на червоному тлі. Під колесами мотоцикла розташований фігурний майданчик з написом (в три рядки): «I ВСЕСОЮЗНЫЕ МНОГОДНЕВНЫЕ СОРЕВНОВАНИЯ» на синьому тлі.
Через рік були проведені другі багатоденні змагання. Знаки для учасників повністю повторювали значки 1955 року з тією лише відмінністю, що весь фігурний майданчик із легендою покривався бірюзовою емаллю і замість цифри «І» було вказано цифру «II». Учасником перших і других змагань, що особливо відзначилися, вручалися спеціальні значки. Їхня верхня частина повторювала зовнішній вигляд знаків для учасників, а під колесами мотоцикла розташовувалась прямокутна планка (зі скошеними кутами) з рельєфним написом (у чотири рядки): «ЗА ВЫСОКИЕ ДОСТИЖЕНИЯ В МНОГОДНЕВНЫХ СОРЕВНОВАНИЯХ». Ця планка покривалася білою емаллю.
1957 року було проведено треті багатоденні змагання. Для їх учасників було випущено знаки нового зразка. Вони мали форму прямокутного вимпелу, у центрі якого розташоване накладне зображення мотоцикліста (на мотоциклі, поверненому вліво). Над ним знаходиться рельєфний напис «ДОСААФ СССР». Поверхня вимпела покрита гільоші з напівпрозорою червоною емаллю. На нижній частині вимпела, що знаходиться під колесами мотоцикла, зображено напис (в три ряди): «III ВСЕСОЮЗНЫЕ МНОГОДНЕВНЫЕ СОРЕВНОВАНИЯ» на білому тлі. Нижня половина вимпела оточена рельєфним зображенням лаврового вінка з картушем у нижній частині, де зображена дата «1957».
Для нагородження учасників, що особливо відзначилися, були випущені знаки нового зразка. Знак мав форму квадрата, вкритого білою емаллю. У його центрі знаходиться накладне зображення мотоцикліста (на мотоциклі), над яким знаходиться напис (у два рядки): «ДОСААФ СССР / 1957», а під колесами мотоцикла розташований рельєфний напис (у два рядки): «ЗА ВЫСОКИЕ ДОСТИЖЕНИЯ». Квадрат з трьох сторін оточений злегка виступаючим майданчиком, на всіх трьох сторонах якого зображено рельєфний напис: «III ВСЕСОЮЗНЫЕ МНОГОДНЕВНЫЕ СОРЕВНОВАНИЯ» на синьому тлі.
Знаки 3-х багатоденних змагань (б)У 1958 році було випущено значки для учасників мотокросу. У центрі знака знаходиться опукле зображення мотогонщика (на мотоциклі) на тлі прапора ДОСААФ, на якому зображено рельєфний напис «ДОСААФ СССР» на червоному тлі. Під колесами мотоцикла розташована горизонтальна планка із написом «МОТОКРОСС» на блакитному тлі. Під цією планкою зображено дату «1958» на білому тлі. Нижню частину знака оточено опуклим зображенням лаврового вінка, перевитого внизу стрічкою. Поверхня знака вкрита декоративним позолоченням, а фігура мотоцикліста на мотоциклі – сріблом.
У 1957 році ДОСААФ організував проведення перших Всесоюзних багатоденних змагань з автомобільного спорту. У центрі знака знаходиться опукле зображення автомобіля на тлі розгорнутого прапора ДОСААФ з написом (в два рядки) «ДОСААФ СССР». Прапор покритий червоною напівпрозорою емаллю. Під колесами автомашини розташована горизонтальна стрічка з рельєфним написом «I ВСЕСОЮЗНЫЕ», а нижче знаходяться дві напівкруглі стрічки з написами: «МНОГОДНЕВНЫЕ / СОРЕВНОВАНИЯ». Стрічки покриті синьою емаллю. У просвіті між стрічками зображено дату «1957» на білому тлі.
Також ДОСААФ проводив міжнародні змагання зі стрільби. 1957 року було організовано змагання між командами Радянського союзу та Китайської народної республіки. Учасникам цих змагань вручалися знаки у формі щита, покритого блакитною емаллю, який кріпився до одягу за допомогою підвісу із шпилькою. Підвіс мав форму горизонтальної планки з рельєфним написом «ДОСААФ СССР» на червоному тлі, а під нижньою кромкою планки було опукле зображення лаврового листя. У центрі щита розташований медальйон із опуклим зображенням виду спорту (стрільба). Над медальйоном зображено стрічку з написом «СОРЕВНОВАНИЯ», а під медальйоном – стрічку з написом «СССР – КНР». Обидві стрічки покриті червоною емаллю.
1958 року ДОСААФ провів міжнародні змагання з нагоди 40-річчя Радянської армії. Знак для учасників являв собою щит із опуклим зображенням (у центрі) стрільця та дати під ним – «1958» на синьому тлі. Навколо емблеми на щиті розташований напис: «МЕЖДУНАРОДНЫЕ СОРЕВНОВАНИЯ ДОСААФ СССР» на білому тлі. Цей знак носився на фігурному підвісі, в центрі якого розташовано рельєфне зображення напису (в два рядки) «40 ЛЕТ» та п’ятикутної червоної зірки над нею. Під написом у нижній частині підвісу знаходиться напівкругла стрічка з написом «СОВЕТСКОЙ АРМИИ» на білому тлі.
Значки спортивних клубів ДОСААФ
Під егідою ДОСААФ діяло безліч спортивних клубів, створених ще за ОСОАВІАХІМ. У більшості випадків їхня діяльність була присвячена авіації та авто-мото-спорту. Для спортивних товариств ДОСААФ випускалися членські, ювілейні та нагородні значки. Для змагань аероклубів ДОСААФ випускалися знаки у формі круглого медальйону, в нижній частині обрамленого лавровим листям, у центрі яких зображено фігурну картушу з абревіатурою «СССР». Над верхньою кромкою медальйону знаходиться картуш з абревіатурою “ДОСААФ”. Обидва картуші покриті червоною емаллю. На медальйоні по колу розташований напис: «ПЕРВЕНСТВО АЭРОКЛУБА ПО ПЛАНЕРНОМУ (САМОЛЕТНОМУ; ПАРАШЮТНОМУ) СПОРТУ». У просторі між написом знаходиться малий медальйон із символічним зображенням виду спорту: планер/літак, що летить, у висхідних променях або парашут на блакитному тлі.
1955 року було випущено значок на честь 20-річчя Центрального Московського авіаклубу ДОСААФ. Він був прямокутної форми із закругленими кутами в нижній частині; поверх його верхньої кромки розташоване рельєфне горизонтальне зображення лаврового листя по обидва боки від опуклої п’ятикутної зірки, покритої червоною емаллю. Над цією емблемою знаходиться опукле зображення абревіатури “МАК”. У нижній половині знака знаходиться рельєфне зображення авіамоделі, а під нею опукла абревіатура «ДОСААФ». Основна поверхня знака покрита шагренню та гальванічним оксидуванням.
Для міських автомотоклубів ДОСААФ випускалися членські значки, що повторювали композицію довоєнних знаків автомотоклубів. Знак мав форму вимпела (прапорця) ДОСААФ, покритого червоною емаллю та з білою стрічкою у верхній частині. На вимпелі був розташований рельєфний напис (в два рядки) «ДОСААФ СССР» та опукле зображення автомобіля, що стоїть на стрічці, яка вивіває вимпел з правого боку. На стрічці знаходиться зображення напису: «МОСКОВСКИЙ (ЛЕНИНГРАДСКИЙ и т.д.) / АВТОМОТОКЛУБ» на блакитному тлі. На знаках для почесних членів та керівного складу зображення автомобіля було накладним, а простір між вимпелом та стрічкою було заповнено рельєфним зображенням лаврової гілки. На знаках Ленінградського автомотоклубу поверхня автомобіля покривалася синьою емаллю, а простір між вимпелом та стрічкою – білою.
Власний членський значок мав Ризький автомотоклуб (Латвійська РСР). Він був виконаний у вигляді круглого медальйону з окантуванням у формі зубчастої шестерні. У центрі знака розташований малий медальйон із рельєфним зображенням абревіатури «LPSR» (тобто ЛРСР) в обідку, навколо якого знаходиться напис «RAMK» (тобто РАМК) на блакитному тлі. Поверх нижньої частини знака розташоване накладне зображення автомобіля та мотоцикліста, під яким знаходиться планка з рельєфним написом «DOSAAF» (тобто ДОСААФ). Ця накладка покрита нікелюванням.
До 1991 року ДОСААФ випускав різні значки, переважно, для школярів. Ці значки не становлять художньої та історичної цінності, тому не привертають увагу колекціонерів.
